Discretio в міжлюдських стосунках

Без discretio ми висуваємо надмірні вимоги іншим людям. Ми накладаємо на них свої ілюзії, які плекали довгий час. Вони повинні їм відповідати, цього ми очікуємо та вимагаємо. Однак ми так сконцентровані на собі, що часто зовсім не знаємо цих людей, не можемо усвідомити, що вони нездатні виконати наших умов. Для святого Венедикта discretio – це дуже важлива наука, з якою духівник звертається до людини, яку провадить. Так він закликає настоятеля монастиря: «Він повинен керуватися відчуттям слушности моменту і поєднувати суворість з певним переконанням. Нехай покаже своєму чадові серйозність вчителя та сердечність доброго батька. Нехай строго ганить лише тих, які не знають дисципліни та покори і не дають йому спокою. Нехай заохочує всіх слухняних, вольових та терпеливих до поступу в доброму, а карає недбайливих і бунтівливих» (Правило св. Венедикта, 2, 24). Discretio для настоятеля означає, що він повинен поєднувати ці дві полярні якості людини: доброту і строгість. Також він повинен мати відчуття того, що необхідно зробити в цей момент. Настоятель носить у собі різні образи, і відповідно до ситуації, використати один з них. Він – вчитель, який розуміє, у чому полягає ситуація. Він – батько, який підтримує монахів, дарує їм свою довіру, щоби вони зростали духом. Він також і вчитель, який настановляє і підбадьорює. І він повинен бути тим, хто карає, якщо є така потреба.

Однак discretio – це ще щось інше. Це також і здатність пристосуватися до іншої людини, усвідомити, чого вона потребує. Святий Венедикт заохочує настоятеля: «Він повинен бути свідомим свого нелегкого та напруженого завдання. Бо так нелегко супроводжувати інших людей та служити однаково багатьом. Він повинен звернути до одного слова підбадьорення, до другого – слова докору, до третього – слова переконання. Відповідно до особливостей кожної людини та її здатности зрозуміти ці слова, він повинен знайти підхід до кожного, і поводитись відповідно» (Правило св. Венедикта, 2, 31). Без discretio неможливий добрий духовний провід. Discretio – це постава уважности та поваги. Я зважаю на те, що корисне для мого ближнього, чого він прагне, що сприйматиме без нарікання на своє життя та умови своєї праці. Для того, щоби бути добрим духовним наставником, настоятель повинен бути справедливим. Однак справедливість без discretio призведе до панібратства. Discretio – це мистецтво справедливого ставлення до всіх людей. Якщо я поводжуся справедливо з кожним, то всі почуваюся спокійно. Тоді вони не порівнюють себе з іншими, а приймають своє життя таким, яким воно є, тому що їхній духовний наставник приймає їх такими.

Розрізняти важливе і другорядне

У розмовах з людьми часто чую, що вони нарікають на те, що мають дуже багато роботи. Цікаво, що коли я перепитую, що саме вони повинні зробити, то бачу, що вони не вміють розрізняти, що справді важливе, а що – ні. Видається, що вони постійно зайняті, тільки чим? Банальними справами. Тут discretio виступає чеснотою, яка допомагає розрізнити ці речі. Важливе те, що має вагу, вагоме, вартісне. Питання тільки в тому, що має для нас справжню вартість. Що важливе для нас? Що заслуговує на те, щоб ми віддали за це свій голос.

Багато людей у сучасному світі вже не вміють відрізнити важливе від другорядного. Вони живуть тим, що мають, що трапляється на очі. Вони вважають, що все має однакову вартість і вагомість. Однак насправді все в них однаково безсенсовне та не варте уваги. Та вони цього не обмірковують, а дозволяють, щоб за них вирішували інші. Все ж коли людина живе без сенсу, без орієнтирів, тоді вона постійно відчуватиме надмірну напругу. Кожного дня її штурмують різні події та речі. Якщо все це без розрізнення брати на себе, воно нас знищить. Тоді всі ці речі стануть важким тягарем, тому що не мають для нас жодного значення.

Відрізнити важливе від другорядного – це перше завдання керівників будь-якої установи. Часто в різних компаніях встановлюють особливий спосіб праці. Люди зовсім не застановляються над тим, чи це має якийсь сенс. І всі працівники бездумно повинні дотримуватися встановлених порядків. Однак discretio завжди пов’язане з думанням людини. Я зауважив, що на багатьох фірмах сьогодні дуже важко зробити працівників безвідмовними чи змусити їх робити незрозумілі речі. Discretio вимагає, щоби керівництво сіло за стіл та проаналізувало ці питання. Чи все це справді таке важливе? На що ми витрачаємо свій час? Це варто спокійно та виважено обдумати.

Попередній запис

Discretio – ключове поняття з безліччю аспектів

Наступний запис

Пригадування про важливе