Хто щасливіший: скептики чи забобонні люди?

Перейшовши певний поріг, коли людина стає скептичною або забобонною, можна дійти одного й того ж висновку: хто неправильно ставиться до життя, той потрапляє в полон страху та тривоги, тож, відповідно, він живе погано. Згідно з Даніло Мойнарді, автором книги L’animale irrazionale («Ірраціональна тварина»), раціональна поведінка допомагає людині з більшою легкістю вирішувати неспокійні життєві обставини. Відомий етолог вважає, що здібність вірити в ірраціональне створила сприятливі умови для виживання людського виду. Раціональна думка допомогла людині здійснити неймовірні відкриття щодо Всесвіту, але водночас вона поставила людину перед обличчям меж наукового знання, швидкоплинністю людських речей та смертю, від якої не врятує жодна раціональність[1].

Чи може забобонність перетворитися на хворобу?

У більшості випадків забобонність є певним ритуалом, підтримкою, яку суб’єкт шукає для заспокоєння та подолання певної неправильної самооцінки. Але в певних випадках хронічна забобонність є ознакою психічних розладів, особливо тоді, коли суб’єкт уже не в стані контролювати власні манії і не може обійтися без ритуалів: таким чином повністю ламається суспільне життя такої особи. У цьому випадку можна говорити про нав’язливо-примусові розлади, патологію, притаманну 3-4% людей (згідно зі статистичним дослідженням). Забобонність може також бути симптомом фобії: відмова потиснути комусь руку чи користуватися громадським транспортом – це вже замкнена в собі поведінка, яка виникла через страх. У таких випадках забобонність була б лише виправданням. Спеціялісти завважили, що в багатьох випадках не патологія спричинила забобонність, а саме остання стала причиною серйозних розладів. З іншого боку, кризові ситуації – депресія, переживання – сприяють виникненню забобонів. Цілком очевидно, що люди, які опинилися в глибокій кризі чи впали у відчай, шукатимуть підтримку та допомогу всюди, де це буде можливо.

Серед патологічних випадків забобонности можна виокремити осіб, які є залежними від гри. Постійно шукаючи мінімальний «шанс», щоб зумовити сприятливі обставини, азартні люди вірять, що можуть оволодіти об’єктом (виграшною картою чи номером) або ж сприятливою обставиною (щасливий день) і, відповідно, виграти. Тож, довіряючи випадку чи жеребу, вони дедалі більше занурюються в світ ілюзій, віддаляючись від реальности.

Чи може забобонність позначитися на здоров’ї?

У певних патологічних випадках (ми наголошували на тому, коли говорили про неврози) порочне коло забобонних обрядів і ритуалів позначається на певних тривожних особах, що мають деякі психічні розлади.

Від розуму переходимо до серця завдяки оригінальному американському дослідженню: група дослідників зафіксувала щомісяця, четвертого числа, зростання на 7% летальних випадків через проблеми зі серцем серед японців та китайців. Цікаво те, що в мовах цих народів «смерть» і «чотири» позначаються одним словом. Тож, четверте число місяця азіяти вважають поганим днем, який зумовлює стрес, що стає причиною смерти забобонних серцевохворих. Але чому ж тоді ми не спостерігаємо такого зростання смертности серед нас, наприклад, тринадцятого числа[2]?

Тож, якщо у вас проблеми зі серцем – стережіться забобонів!

ЗАБОБОННІ, АЛЕ НЕ НАЇВНІ!

Симпатична картинка чорного кота з червоним рогом є заголовком, який прагне запобігти типовій поведінці осіб, коли йдеться про похоронні послуги, цвинтар чи померлих родичів: «Забобонні, але не наївні!» Саме такою фразою міланські органи самоврядування пропонують жителям ознайомитися з новим довідником, в якому є корисна інформація щодо ритуальних послуг.

Як наголошує радник похоронної служби Джуліо Галлері: «Розмови про похоронні послуги та все те, що пов’язане зі смертю, завжди породжує в людей певну відразу. Але знати, що робити за трагічних обставин не тільки корисно, але й необхідно, щоб уникнути типових помилок у цій делікатній сфері. Саме тому ми вирішили видати чіткий повний довідник, який усі мешканці отримують поштою, обравши до нього обкладинку з оптимістичним малюнком, аби запобігти драматизації та підкреслити на необхідності бути поінформованим».

Роберта Бальбоні


[1] Див. Minardi D., L’animale razionale. – Mondadori, Milano 2000

[2] Див. http://www.e-sante.fr/fr/magazine_sante/psychologie_  sexologie/superstition_mal_coeur-5131-349-art.htm

Попередній запис

Якими є психологічні механізми забобонів?

Наступний запис

Чи забобонність може спотворити віру?