Блаженства не є мертвим кодексом, який Церква має приймати і якомога правильніше передавати. Вони є джерелом безперестанного натхнення тому, що їх проголосив Той, Хто воскрес і живе. До них можна застосувати те, що Шарль Пегі говорить про всі слова Христа:
- «Ісус не дав нам мертвих слів,
- Які ми повинні закрити в маленьких коробках
- І які ми повинні зберегти в згірклому маслі…
- Він дав нам живі слова,
- Щоб нагодувати [нас]…
- Слова життя, живі слова
- Можна зберігати лише живими…
- Ми покликані живити слово Божого Сина.
- Це є нашим обов’язком, нашим завданням, нашою відповідальністю
- Зробити його зрозумілим на віки віків,
- Знову його проголошуючи…»[1].
[1] Charles Péguy, Il portico del mistero della seconda virtù, в Oeuvres poétiques complètes, Gallimard, Paris 1957, p. 587.