Божий задум для Йова був добрим, однак це був задум, який до краю випробував віру Йова і викликав сум’яття в його думках.
Йов був доброю людиною. Бог сказав про нього: “…Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає” (Йов 1:8).
То що сталося з Йовом? Він втратив усе, що мав. Свою худобу, урожай, а одного дня упав дах його будинку і всі його діти загинули.
Якби це сталося з вами або з одним із ваших сусідів, ви сказали б що в цьому винен Бог чи сатана?
У випадку Йова, це був сатана. Але як усе це сталося? Сатана прийшов до Бога і попросив дозволу наслати нещастя на Йова.
Сатана – це актор, який виконує свою роль у драмі нашого життя, але Бог все одно залишається Режисером.
То якою була реакція Йова? У скорботі він упав на землю перед Богом і порвав на собі одежу.
“Я вийшов нагий із утроби матері своєї, і нагий повернусь туди, в землю! Господь дав, і Господь узяв… Нехай буде благословенне Господнє Ім’я!” (Йов 1:21).
Але нещастя Йова на цьому не закінчилися. Сатана прийшов і попросив дозволу ще раз катувати Йова, і Бог погодився.
Цього разу все тіло Йова вкрили гнояки, він став таким потворним, що ніхто не міг на нього дивитися. Дружина сказала йому проклясти Бога й померти, а сусіди, які завжди його поважали, тепер глузували з нього і не хотіли його бачити. Три найкращі приятелі, які прийшли сказати йому, що гріхи були причиною його страждань, порадили йому покаятися.
Йов ніколи не сумнівався, що це горе на нього наслав Бог. Він благав про милосердя, але був упевнений у тому, що причиною цих страждань не були його гріхи. У своєму серці Йов знав, що він був праведною людиною, і він надіявся на Бога.
“Ось Він мене вб’є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!” (Йов 13:15).
Віра Йова в те, що Бог керує усім, ніколи не похитнулася, але він засумнівався щодо Божої мети й методів. Такі запитання виникають у всіх.
“Чому Ти допускаєш бідність, Боже? Чому дозволяєш страждати невинним? Чому лихі люди живуть легко і в комфорті? Чому Ти не слухаєш моїх скарг? Боже, чому Ти не дозволиш мені померти, щоб мої страждання скінчилися, і я міг перебувати з Тобою?”
Відповідь Бога Йовові була суворою доганою Батька Своєму синові.
“Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!… Чи за своїх днів ти наказував ранкові? Чи досвітній зорі показав її місце…? Якою дорогою ділиться вітер, розпорошується по землі вітерець?… Чи зв’яжеш ти зав’язки Волосожару, чи розв’яжеш віжки в Оріона? Чи виведеш часу свого Зодіяка, чи Воза з синами його попровадиш? … Хто мудрість вкладає людині в нутро? Або хто дає серцеві розум? … Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв’язав ослу дикому пута? … Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву? … Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті? … Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огудник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!” (Йов 38:4. 12. 24. 31-32. 36; 39:5. 19. 27; 40:2).
Йов відповів: “Оце я знікчемнів, що ж маю Тобі відповісти? Я кладу свою руку на уста свої… Я раз говорив був, і вже не скажу, а вдруге і більш не додам!…” (Йов 40:4-5).
Бог продовжив вражаючий перелік Свого творіння: тварини, Свої шляхи і силу, владу Бога над усіма людьми.
“Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений, він бачить усе, що високе, він цар над усім пишним звір’ям!” (Йов 41:25-26).
Йов відповів: “Я знаю, що можеш Ти все, і не спиняється задум у Тебе! Хто ж то такий, що ховає пораду немудру? Тому я говорив, але не розумів… Це чудніше від мене, й не знаю його” (Йов 42:2-3).
Господь говорив суворо також з трьома друзями Йова, які помилялися щодо причин страждань Йова. Бог сказав їм, що вони допустилися помилки, і наказав їм принести всепалення, а згодом попросити Йова помолитися за них.
“І Господь привернув Йова до першого стану, коли він помолився за своїх приятелів. І помножив Господь усе, що Йов мав, удвоє” (Йов 42:10).
Показово, що Бог благословив Йова після того, як Йов помолився за тих, хто звинувачував його несправедливо. Йов засвоїв цей урок. Він більше не сумнівався в тому, що Бог керує всесвітом. Тепер він міг бачити, чути і розуміти не тільки з допомогою своїх природних чуттів, а також і з допомогою свого нового, духовного розуміння.
Задум Бога для Йова був досконалим. Усі нещастя йому чинив сатана, але з дозволу Бога – для того, щоб Йов здобув більшу віру й мудрість і зміг побачити, який величний і люблячий Бог.
У Бога був досконалий задум і для Рут, моавитянки. Однак всім іншим здавалося, що нещастя просто переслідували її. Спершу вона втратила чоловіка. Після цього повернулася зі своєю свекрухою до Віфлеєму, де вони так бідували, що Рут змушена була йти в поле і збирати колоски, які залишалися після збору врожаю, аби не померти від голоду. Це не схоже на здійснення чудесного задуму, чи не так? Але Рут вірила Богові, і там, у полі, вона зустріла Вооза, багатого родича покійного чоловіка. Вооз закохався в Рут, і вони одружилися. Задум Бога здійснився, і Рут стала бабцею царя Давида.