БІБЛІЙНИЙ УР ХАЛДЕЙСЬКИЙ – Частина 4

Три зими працювала вже американо-англійська експедиція на місці давнього Уру, та цей унікальний музей ранньої історії людства все ще не віддав усіх своїх скарбів. Поза територією храму дослідників чекає ще одна несподіванка.

На південь від східчастої піраміди при знесенні ряду пагорбів, зі сміття враз виринають стіни, мури і фасади, тісно притиснуті один біля одного, ряд за рядом. Крок за кроком з піску звільняються куби будинків, руїни яких сягають ще подекуди трьох метрів. Між ними простяглися вузенькі провулки. Тут і там лінії вулиць перериваються площами.

Протягом багатьох тижнів важкої праці треба було вибрати незліченну кількість тон щебеню, перш ніж перед чоловіками відкриється незабутня картина.

Під червонястим телом аль Муккайяр лежить, занурене в сонячне проміння, ціле місто, пробуджене після довгого тисячолітнього сну невтомними працьовитими дослідниками! Вулі та його співробітники не тямлять себе від радощів. Бо перед ними лежить Ур, той Ур Халдейський, про який говорить Біблія!

А як комфортно жили його мешканці, якими просторими були їхні доми! Ніколи, у жодному місті Межиріччя не знаходили таких розкішних та зручних приватних будинків.

У порівнянні з ними помешкання, які збереглися у Вавилоні, виглядають скромно, ба навіть убого. Професор Колдевей на початку XX ст. знайшов там лише прості глиняні будівлі – одноповерхові, з трьома чи чотирма кімнатами навколо відкритого двору. Так жило населення бл. 600 р. до Р. Х. в уславленій та вражаючій метрополії великого вавилонця Навуходоносора. Мешканці ж Уру 1500 років перед тим жили в масивних будівлях у вигляді вілл, переважно двоповерхових, з 13-ма чи 14-ма кімнатами. Нижній поверх був збудований надійно, з випаленої цегли, верхній – з глиняних плиток, стіни були чисто поштукатурені та побілені.

Відвідувач проходив через двері в невеличкий хол, де було місце для вмивальників з водою, в яких можна було обмити з пилу руки та ноги. Звідти він проходив у великий і світлий внутрішній дворик, підлога якого була викладена надзвичайно гарною плиткою. Навколо дворика групувалися вітальня, кухня, житлові кімнати та приміщення для прислуги і домашня каплиця. По кам’яних сходах, під якими ховався туалет, відвідувач входив у галерею, від якої відгалужувалися кімнати членів сім’ї та кімната для гостей.

З-під завалених мурів та стін на денне світло вийшло все, що належало до внутрішнього устаткування та побуту в цих патриціянських домах. Незліченні черепки від горщиків, глечиків, ваз та списаних глиняних табличок складалися в мозаїку, з якої камінчик за камінчиком реконструювалося життя в Урі. Ур Халдейський на початку другого тисячоліття до Р. Х. був потужним, багатим, величезним та жвавим містом.

Вулі ніяк не може позбутися однієї думки. З Уру Халдейського мав колись вийти Авраам – тож він мав прийти на світ і вирости в одному з цих патриціянських домів. Він ходив попри стіни великого храму по вуличках, а коли звів очі, його погляд натрапляв на могутню, оточену деревами, східчасту піраміду з чорними, червоними та синіми тесаними каменями! “Ми мусимо – пише натхненно Вулі – рішуче переглянути наші уявлення про єврейського патріярха, коли бачимо, в якому пишному світі він провів свою молодість. Він був мешканцем великого міста і успадкував традицію давньої і високо організованої цивілізації. Уже самі будинки видають комфорт, навіть розкіш. Ми знайшли тексти гимнів з храмового богослужіння, а разом з ними математичні таблиці. На цих таблицях попри прості завдання на додавання були також записані формули для виведення кореня квадратного і навіть кореня кубічного. А в инших текстах переписувачі скопіювали написи з будівель міста і уклали в храмі таким чином коротку історію!”

Авраам – не простий кочівник, Авраам – син світового мегаполісу другого тисячоліття до Р. Х.

Це було сенсаційним відкриттям, яке здавалося неймовірним! Газети та часописи рясніли фотографіями розбитої східчастої піраміди та руїн відкритої метрополії, вони викликали нечуваний розголос. З подивом розглядаємо малюнок, який має підпис: “Будинок часів Авраама”. Вулі замовив його одному художникові. Це точна реконструкція відповідно до знахідок. Погляд падає у внутрішній дворик будинку типу вілли, дві високі вази стоять на подібній до плитки бруківці, дерев’яна балюстрада з поручнями завершується на верхньому поверсі кімнатами, зверненими до дворика. Звичне улюблене уявлення, яке передавалося поколіннями – Авраам як патріярх, оточений своїм родом та своїми стадами – раптом виявилося хибним?

Думка Вулі не залишилася без заперечень. Незабаром з критикою озвалися богослови і навіть археологи.

На користь тези Вулі свідчив 31 вірш 11 розділу книги Буття: “І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота… та й вийшов з ними з Уру халдейського”. Однак у Біблії є місця, які вказують також на инше місце: коли Авраам посилає свого найстаршого слугу з Ханаану в місто Нахора, щоб він привів жінку для його сина Ісака, Авраам називає це місто Нахора своєю батьківщиною (див. Буття 24:4) і “домом свого батька” та “краєм свого народження” (див. Буття 24:7). Нахор лежав у північній Месопотамії. Після захоплення Обіцяної Землі Ісус Навин промовив до зібраного народу: “По тім боці Річки сиділи були ваші батьки від віків: Терах, батько Авраамів та батько Нахорів” (Ісуса Навина 24:2). Під “Річкою” тут, як і в инших місцях Біблії мається на увазі Євфрат. Місто Ур було розкопано на правому березі Євфрату, і, якщо дивитись із Ханаану, воно лежало по цей, але ні в якому разі не по той бік ріки. Чи Вулі занадто швидко зробив свої висновки? Де доказ, що Терах та його син Аврам мешкали в Урі, були міськими жителями?

“Переселенню з Уру в Халдеї до Харану, окрім розкопок самого міста, не було жодних археологічних підтверджень!” – оголосив Вільям Ф. Олбрайт, професор університету Джона Гопкінса в Балтиморі (США). Вчений і теж успішний польовий дослідник, який вважається найповажнішим знавцем археології Палестини та Близького Сходу, додає: “А цікавий факт, що грецькі перекладачі ніде не згадують Ур, а вживають замість цього природніше “Земля (халдеїв)” може означати, що перенесення батьківщини Авраама до Уру могло бути пізнішим додатком, який не всюди визнавали”.

З Уром із тіні минулого виступила на світло дня столиця шумерів – одного з найстарших культурних народів Межиріччя. Шумери, як ми знаємо, не були семітами, як євреї. Коли в 2000 р. до Р. Х. з Аравійської пустелі почалося велике вторгнення семітських кочівників, воно спершу наштовхнулося на півдні на Ур з його розлогими плантаціями та каналами. Можливо, пам’ять про це велике переселення в землі Родючого Півмісяця, яке зачепило і Ур, і залишилася в Біблії. Серйозні дослідження та, насамперед, розкопки останніх десятиліть показують майже з певністю, що Авраам не міг бути мешканцем шумерійської метрополії. Це суперечило б усім описам, які відомі нам зі Старого Заповіту про життя патріярха: Авраам живе в наметі, зі своїми отарами він переходить з пасовища на пасовище, від одного колодязя до иншого. Він живе не так, як мешканець великого міста – він живе типовим життям кочівника!

Набагато вище, на півночі Родючого Півмісяця, – як ми пізніше побачимо – історія патріярхів ще вирине раптом з таємничої темряви в історичному контексті.

Попередній запис

БІБЛІЙНИЙ УР ХАЛДЕЙСЬКИЙ – Частина 3

Наступний запис

РОЗКОПАНО ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПОТОП – Частина 1