Буття 11:1-11
Ви вже знаєте, що з Ноєм у ковчегу врятувалися три його сина: Сим, Хам і Яфет. Від них заселилася людьми вся земля. Як ви гадаєте, дітки, чи ці нові люди були кращими за тих, які загинули від потопу? На жаль, анітрішки. Одним із них, найвідомішим у той час, був Німрод – онук Хама, Ноєвого сина. Німрод був надзвичайно мужнім, сильним, спритним і дуже любив полювання. У цьому не було нічого поганого, бо на землі розплодилося багато хижих звірів. І називали Німрода: «Дужим мисливцем перед Господом». Але, незважаючи на таку славу, Німрод не любив Бога.
Як людей ставало дедалі більше, вони почали народами відділятися один від одного і заселяти всю землю. Але всі ці люди, де б вони не жили, говорили однією мовою – уявляєте собі?!
Так вирушили зі Сходу нащадки Хама, а з ними й Німрод, й оселилися в Шинеарському краї. Це була чудова рівнина, з плодючою землею та гарними пасовищами. І змовилися ці люди збудувати собі місто, а посеред нього – височенну башту, аж до неба. Вони говорили собі так: «Ми прославимо себе, і всі знатимуть, що це ми збудували таку башту». Це ж було стільки тисяч років тому, хіба ж вони знали як і з чого будувати? Неймовірно, але вже тоді вони вміли робити цеглу для будівництва! Вони її випалювали з глини, а смолу використовували для з’єднання цеглин між собою. Чи знає хтось із вас, як випалюється цегла? А жителі рівнини Шинеар знали – вони брали глину, розм’якшували її, формували цеглини, а потім на вогні випалювали, допоки цегла не ставала твердою, придатною для будівництва.
Усі жителі завзято почали будувати свої будинки та велику башту. І зійшов Господь подивитися на їхню працю, і промовив: «Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити. Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного». Чому Богові не сподобалося, що йде таке будівництво? Невже будувати будинки це погано? Звісно ж, ні! Бог розсердився не на будівництво, а на бажання гордих сердець будівельників прославити себе, а не Бога.
Господь знав, що буде недобре, якщо нечестиві зберуться разом і будуть жити, допомагаючи один одному робити зло. Тому Бог сказав: «Зійдемо з неба». Кому це Він сказав? Своєму улюбленому Сину, і Духу Святому, Які всі разом є Святою Трійцею – Триєдиним Богом. Схоже звернення ми з вами зустрічали, коли читали про створення світу. Там Господь також сказав: «Створімо людину».
Господь мав особливий план, як саме перешкодити людям побудувати це місто. Адже Богові легко зупинити будь-яку діяльність людини. Що ж це був за план? Може Бог надумав послати громи і блискавки, аби налякати будівельників? Або град, який би побив їх і зруйнував їхні будівлі? Чи може зробити так, щоб люди пересварилися між собою і знищили один одного? Ні.
Бог вирішив припинити побудову міста, зробивши так, що люди забули свою рідну мову і почали промовляти слова, що їх інші не розуміли. Таким чином, не розуміючи один одного, вони не могли працювати разом, і їхня робота спинилася. А вони розійшлися по всіх усюдах і оселилися в різних країнах. Залишилася ж уже збудована частина міста, що відома нам під назвою «Змішання» або «Вавилон».
Далі ми побачимо, як добре, що ці люди не змогли об’єднатися для спільного проживання, бо вони вчинили б дуже багато зла. Адже згодом на місці недобудованої башти виникло місто Вавилон, яке стало величним, але й найбільш нечестивим містом у світі. Існує припущення, що башта у Вавилоні слугувала храмом поганському божку Белу або Ваалу.
У наш час місто Вавилон – це купа руїн. Колись густонаселене, зараз воно стало пусткою, де не живе жодна людина, а тільки туристи приїздять подивитися на цю історичну пам’ятку. Недаремно Біблія говорить: «Галасують племена, як гуркіт міцної води, та Він їм погрозить, і кожен далеко втече, і буде гнаний, немов та полова на горах за вітром, і мов перед вихром перекотиполе» (Іс. 17:13).
ЗАПИТАННЯ:
- Звідки з’явилися люди на землі після потопу?
- Чи були нові люди кращими за тих, які загинули під час потопу через свої гріхи?
- Чому Господу не сподобалося будівництво міста і башти?
- Як Господь зупинив будівництво Вавилонської башти?