Коли Ісус обмив ноги Своїм учням, Він перевернув наше уявлення про владу з ніг на голову. Поміркуйте про деякі з найпопулярніших переконань, яких багато хто дотримується в наш час стосовно лідерства. Лідери повинні бути сильними. Вони повинні показувати, хто головний. Вони завжди повинні тримати все під контролем. Вони не повинні виявляти слабкість. Вони не повинні наближатися до тих, хто “нижче” них, інакше фамільярність може перерости в зневажливе ставлення і їхній авторитет опиниться під загрозою. Не дивно, що коли лідери в будь-якій сфері приймають такі переконання, – чи то батьки, чи керівники корпорацій, чи глави урядів, чи вчителі, лікарі і навіть священики, – вони часто стають замкнутими, відстороненими і неприступними.
Натомість Ісус закликає нас виявляти лідерство і владу в радикально інший спосіб. Знову уважно перечитайте євангельську розповідь. Обмиваючи ноги Своїм учням, Він не зрікся Своєї влади. Він не відмовився від неї. Він також не робив вигляду, що не має влади. Ми знаємо це, бо Він приймав авторитетні титули Господь, Учитель щодо Себе. Люди часто були здивовані владою, з якою Він промовляв і чинив діла. Проте, медитуючи над картиною, де Він стоїть навколішки перед Петром, ми отримуємо цілком відмінну модель, як повинна виявлятися влада.
Ми бачимо, що вона може виявлятися через вразливість, слабкість і служіння. Ми також помічаємо, що вона може містити в собі близькість, дружбу та інтимність. Влада догори ногами, як я люблю її описувати, – влада, що полягає не у високій посаді або модному титулі, але в рушнику й умивальниці.
Декілька років тому я пережив досвід такої влади догори ногами. Цей випадок ще й досі свіжий у моїй пам’яті. Наша сім’я щойно переїхала до Беноні, де я мав обійняти нову посаду в місцевій Методистській конгрегації. Одного дня, коли ми з Деббі намагалися помістити в трейлер наш садовий сміттєвий контейнер, до нас приїхав мій новий єпископ, щоб привітатися з нами. Він повертався з якоїсь офіційної події і все ще був відповідно одягнутий. Без жодної суєти він скинув свій піджак, підкотив рукави і почав допомагати нам у спекотний грудневий день. І до сьогодні цей простий вчинок залишається для мене потужним прикладом, як влада може виявлятися в Дусі Ісуса. Я цього не забуду.
А як щодо нас із вами? Як ми виявляємо владу, якою наділені? Чи показуємо, хто головний, чи ведемо інших у дусі покори? Чи показуємо із себе начальника, чи шукаємо нагоди послужити? Це важливі питання, особливо, якщо ми хочемо йти за Ісусом, як нашим Господом і Вчителем. Усі ми до певної міри наділені відповідальністю лідерства: вдома, на роботі, у церкві або в ширшій спільноті. Тим, як ми керуємо і служимо в цих місцях, даємо якнайдокладнішу відповідь на Ісусове запитання: “Чи знаєте, що я зробив вам?”
Відповідь на запитання Бога
Чи знаєте, що я зробив вам? З чого нам почати відповідь на запитання Ісуса? Ми живемо в суспільстві, вибудованому у формі піраміди, і тому нам складно вповні усвідомити значення обмивання ніг. Ця дія прямо протилежна до того, чого нас навчали про взаємозв’язки в суспільстві. Майже кожного дня наша культура бомбардує нас такими гаслами: “Пробивайся нагору”, “Піклуйся про себе”, “Покажи їм, хто головний”, “Тримай все під контролем”. Коли ці та подібні до них ідеї стають невід’ємною частиною нашого мислення, дуже важко сприймати серйозно того, хто, ставши навколішки, миє ноги.
То ж як би ви стали відповідати на запитання? Хочу запропонувати вам три простих думки:
Насамперед, якщо вам непросто сприйняти цю євангельську розповідь, можливо, варто поділитися своїми почуттями з Богом. Будьте відвертими і скажіть: “Господи, мені нелегко зрозуміти, що Ти зробив. Це так сильно суперечить тому, що я знаю про життя в цьому світі. Але я справді хочу зрозуміти, що Ти мав на увазі, коли обмивав ноги Своїм учням. Пролий, будь ласка, світло на цей момент у Твоєму житті, щоб я міг побачити Тебе набагато ясніше, пізнати Тебе набагато глибше і йти за Тобою ще ближче”. Я дійшов до висновку, що чесність часто поглиблює наші взаємини з Богом.
Ще один спосіб знайти відповідь на запитання Ісуса полягає в застосуванні певної медитативної вправи. Побудьте трохи в тиші. Попросіть Бога перебувати поруч. Перечитайте євангельську розповідь про обмивання ніг декілька разів. Коли ви вже знайомі з деталями розповіді, відкладіть Біблію. Дозвольте, щоб ця історія ожила у вашій уяві. Уявіть, як ви сидите з учнями у верхній кімнаті. Спостерігайте, як Ісус обмиває їм ноги.
І ось нарешті Він схиляється навколішки перед вами, бере ваші ноги і занурює їх в умивальницю. Зосередьтеся на своїх думках і почуттях у процесі вмивання ніг. Коли Він завершує мити ноги, дивиться на вас і каже: “Чи знаєш, що я зробив тобі?” – розпочніть з Ним розмову від свого серця.
І моя остання думка передбачає використання назв підрозділів цього розділу. Ще раз швидко перегляньте кожен із них. Що вони промовляють вам особисто? Які виклики вони кидають вам? Що ви зрозуміли про мандрівку пониження? Що довідалися про наслідування взірця Ісуса-Слуги?
Що ви зрозуміли про здійснення влади в спосіб догори ногами? Поділіться з Богом своїми думками. Також корисно записати їх у щоденнику, якщо ви його ведете. Проте затямте собі, що самого лиш розуміння недостатньо. Знання і діяння, теорія та практика завжди мають йти пліч-о-пліч.
І, як сказав сам Ісус після Свого запитання, “Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!” (Ів. 13:17). До чого кличе вас Бог? Коли ви це виконаєте?
Бажаю вам пізнати благословення, що сходить на нас, коли наслідуємо Ісуса, Який обмиває ноги.
КІНЕЦЬ