ВПЕВНЕНІСТЬ – ДОВІРА З НАДІЄЮ В ПАРІ

Впевненість заглядає в майбутнє з надією та довірою. У час, коли перед обличчям реальних труднощів та непередбачуваних проблем навколо поширюється все більше песимізму та невдоволення, а фаталісти й оптимісти роблять на цьому свій бізнес, присягаючись, що гряде апокаліптичне майбутнє, почуття впевнености потрібне людству як ніколи. Численні пророцтва про кінець світу набувають у наш час все більшого резонансу. Звісно, ніхто не може гарантувати того, скільки наш світ ще перебуватиме в рівновазі й терпітиме людське божевілля. Однак радість, з якою хтось пророкує про кінець цивілізації, свідчить більше про психіку пророка-самозванця, ніж про реальний стан нашого світу. Часто буває так, що ці люди пережили великі особисті катастрофи й підсвідомо бажають, щоб їхнє зіпсоване життя якомога швидше закінчилося, і відповідно проектують особисту ситуацію на увесь світ, очікуючи його кінця – що швидше, то краще. Їхня внутрішня руйнівна сила виражається в тому, що вони змальовують сценарій заходу цивілізації в якнайтемніших кольорах. Зважаючи на страх більшости людей перед майбутнім, ці фальшиві пророки займають своє місце у вразливих людських душах і так впливають на боязливих людей.

Ми потребуємо постави впевнености та довіри. Німецьке слово «впевненість» (нім. «Zuversicht») походить від слова «sehen» – «бачити», тобто стежити очима за тим, що відбувається. В духовному розумінні ця постава означає, що я спостерігаю, як Бог усе скеровує і провадить, як Він розсилає Своїх ангелів, щоби із цим світом не трапилось біди і щоб усе повернути до добра. У такій впевненості я не дозволю, щоб мною сколихнули песимістичні прогнози. Варто сказати, що в цій ситуації я не одягаю рожевих окулярів, щоб уникнути дійсности й не вибудовую ілюзій щодо стану нашого світу. Я визнаю те, що є, однак не вдаюся до песимізму, бо знаю, що цей світ у Божих руках, що люди не мають остаточної влади над ним. Впевненість і довіра бачать більше, ніж просто зовнішній фасад. Вони бачать більше, ніж просто проблеми, про які кричать заголовки періодичних видань. У додаток до всього зовнішнього вони бачать внутрішню дійсність речей, заглядають в основу. Довіряють Божим ангелам, які йдуть поруч із нами цим світом, тримаючи руки захисту над нашою країною і нашою землею. Завдяки такому погляду людина здобуває силу для активного і креативного формування власного життя та нашого світу.

Впевненість споріднена з довірою і надією. Якщо людина впевнена, то говорить з довірою про своє майбутнє. Вона має позитивний погляд на те, що відбувається. Впевненість – це переконання в тому, що нас чекає світле майбутнє, і що варто брати участь у його спільному творенні. Те, що впевненість пов’язана із нашим баченням, зміцнює і мою поставу щодо світу: мої очі розплющені і з такими очима я хочу пройти світом. Однак те, що приходить, я бачу разом із тим, що було, зміцнюю свою впевненість також і тим, що я вже колись побачив.

Німецьке слово «впевненість» (нім. «Zuversicht») складається із трьох слів. Останнє знову пов’язане з баченням. Впевненість вимагає реалістичного погляду на дійсність. Префікс «ver» відповідає латинським словам «pro» і «per»: це бачення за інших. Я дивлюсь вперед замість тих, в яких ще заплющені очі. Я не затримую свого погляду на поверхні, а дивлюсь крізь, заглядаю глибше – до основ.

Також дивним способом у цю картину вписується інший префікс «zu», що означає «до» – як напрямок до мети, до майбутнього часу чи майбутньої події. Я дивлюся для того, щоб досягнути мети, однак не для того, щоб досягнути її самому, а з іншими. Саме тому впевненість не можна назвати емоцією, яка лише веде до довіри до самого себе і зміцнює почуття власної гідности, а вона єднає нас з іншими, допомагає нам прагнути одного і спільно йти до своєї мети.

Попередній запис

ГНІВ І ЛЮТЬ – ОПАНУВАТИ, А НЕ ВІДДАТИСЬ У ПОЛОН

Наступний запис

Післямова