4) Зв’язок із дияволом. Часто на поверхню спливають зв’язки з сатаною, які необхідно обірвати. Ці зв’язки формуються різноманітними способами: власне бажання, легковажність, воля інших осіб… У першому випадку часто особа одразу ж зізнається у вчиненій помилці, а от інші випадки потребують серйозного дослідження, щоб зрозуміти, яка ж причина стоїть на заваді оздоровленню.
Добровільними є такі типи зв’язку: посвячення дияволу, кровна угода, участь у сатанинських обрядах чи відвідування сатанинських сект (яких уже в одній Італії стільки, що страшно подумати), висвячення на священика сатани. Ці випадки свідчать про добровільний зв’язок, тож необхідно рішуче відмовитися від нього, відновити обітниці хрещення та компенсувати кривду, вчинену стосовно Бога та ближніх. Буває, що цей зв’язок встановлюється не так свідомо. Той, хто звертається до магів чи ворожбитів, встановлює зв’язок із цими особами, а через них і з дияволом. Необхідно позбутися і одного, і другого. Те саме стосується некромантії, спіритизму, окультизму, надмірного захоплення гороскопами тощо.
Деколи цей зв’язок практично несвідомий. Це може бути зумовлено простою цікавістю та легковажністю: хтось бере участь у вечірці сатаністів, хтось захоплюється певними іграми на передбачення, а ще інші пробують стати магами чи ілюзіоністами, використовуючи наявну в продажі літературу. Одного разу я ніяк не міг второпати, чому одна шістнадцятирічна дівчина демонструє певну негативну залежність, що перешкоджала їй вчитися. Вона нічого особливого не робила, але батьки практично втратили будь-яку надію. Неможливо було зрозуміти, чи брала вона участь в якихось сатанічних зустрічах. Згодом я дуже випадково спитав її, чи їй подобається грати в карти. Вона відповіла ствердно. «Ти пробуєш передбачити майбутнє або дізнатися про щось, що зробили твої знайомі?». Знову ствердна відповідь. «Ти майже завжди вгадуєш події?». Чергова відповідь «так». «І звідки ж у тебе цей талант? Невже від Бога?». Відповіді я не отримав. Але саме це і було тією необережністю, через яку диявол зміг впливати на неї.
Окрім того існує низка можливостей, які призводять до залежности «через інших осіб». Бувають випадки посвячення сатані ненароджених дітей. Тут ми входимо у сферу численних різноманітних проявів дії злого духа, які втілюються в життя мільйоном способів, зокрема це може бути посвята, яка зумовлює не тільки простий негативний вплив на особу, але й справжній зв’язок із дияволом. Часто ці зв’язки спливають на поверхню, коли ми опиняємося перед обличчям справжньої одержимости, причини якої дізнаємось лише згодом. У таких випадках засобами для звільнення, окрім молитви, сакраментального життя, посвячення Ісусу та Марії чи екзорцизмів, є саме обривання зв’язків через відновлення обітниць хрещення та відречення від будь-якої залежности чи контакту з дияволом, ким би вони не були зумовлені.
5) Особливі форми впливу злих духів. Я не хочу затримуватися на цій тематиці, яку достатньо розкрив у моїй попередній книзі Розповідь екзорциста. Обмежуся тим, що скажу, наскільки корисно зрозуміти, про яку саме форму впливу йдеться, якщо вона зумовила присутність демонів. Переважно так воно і є. Важливо дізнатися, як все відбувалося та з якою метою, необхідно знайти певні приховані предмети або ж страви чи напої, від яких можна звільнитися по-різному. У цьому особливо допомагають три освячені речі: вода, сіль та єлей.
Вплив злого духа може залежати від прокляття родичів, їхньої звички богохулити, належности до масонства або ж від магічних та спіритичних обрядів… Молитва, прощення, відшкодування, заупокійні служби (при потребі), загалом всі ці засоби повинні чергуватися залежно від конкретного випадку.
6) Відречення. І завдяки запитанням, і завдяки молитвам (екзорцизм чи молитва про звільнення) можуть об’явитися злі духи, які мучать душу. Може йтися про духа гніву чи помсти, нечистоти або ж самогубства… у таких випадках корисними є молитви про відречення від того чи того специфічного духа, відмовляючись від будь-якого зв’язку з ними та добровільно стверджуючи своє бажання не слідувати його вказівкам, а також молитися про звільнення від нього. Часто спостерігаються серйозні труднощі з боку враженої особи виголосити ці молитви відречення від певних духів. Це означає, що віднайдено серцевину одержимости. Наполегливе докладання зусиль приводить до зміни поведінки та прогресуючого оздоровлення, а також до збільшення відчуття миру та спокою.
Пригадуються довгі переліки святого Павла, коли він говорить про плоди тіла і плоди Духа: крок за кроком останні замінюють плоди тіла.
7) Підзарядження. Шлях звільнення ніколи не нагадує стрімкого підйому вгору. Це радше шлях із постійними перепадами висот. Деколи складається враження, що настало несподіване погіршення ситуації, що зумовлене новим закляттям (якщо йдеться про вплив злих духів) або ж присутністю особи, яка випромінює негатив, і ця присутність неминуча (наприклад, це може бути дуже близький родич, який займається чорною магією).
Я пригадую один із перших моїх випадків, який дотепер не вирішено. Я молився над однією дівчиною, в якої періодично відновлювалося закляття. Я це відчував, оскільки вона приходила, неначе «перезаряджена» негативними силами. Я спитався у свого наставника отця Кандідо, як це все скінчиться, і чи моя праця не була марною. Він спокійно відповів: «Господь найсильніший. Звільнення може гальмуватися, але цей процес неможливо зупинити». Це один із методів диявола для знеохочення враженої особи та й самого екзорциста; він намагається виснажити їх, переконати в даремності їхніх зусиль.
Додам ще одне зауваження, на яке натрапляв у найскладніших випадках. Вони є плодом чергування низки причин, практично ніколи не йдеться лише про одну причину. Все починається із причини, яку я називаю пусковою: закляття, зустріч з якоюсь особою, певна несвідома помилка, як наприклад, запрошення якогось друга, якого ви вважаєте доброю людиною, а вдома в нього натрапляєте на сеанс спіритизму. Саме тоді розпочинаються фізичні негаразди, які ведуть особу спочатку до психіятрів, а потім до екзорцистів. Таке закляття чи зустріч вважають причиною демонічної присутности, але зазвичай це не так. Вивчаючи минуле враженої особи, часто розумієш, що певні речі відбулися вже в дитинстві, якщо ще не до її народження. Потім відбулося своєрідне «підзарядження» в 6-8 років, згодом у 18-20, що супроводжувалося певними недугами чи проблемами, на які ніхто не звернув уваги. Коли настає час пускової причини, вона стає лише краплею, яка переповнює чашу, але це не єдина причина.
Необхідно терпляче лікувати всі рани, одна за одною, після того, як їх буде виявлено, щоб досягнути повного звільнення. Це і є однією з причин того, що в складних випадках доводиться довго й важко працювати.
8) Ніколи не довіряти певним особам. Останнє зауваження перш ніж перейти до конкретних випадків останніх років. Ніколи не можна довіряти особам, які займалися магією, ворожбою, прокляттями, навіть якщо йдеться про найближчих родичів. Їх потрібно пробачити, молитися за них і ніколи не ображатися на них. Але потрібна обережність: не розраховуйте, що вони вже повністю навернулися. Навіть якщо це навернення і можливе, оскільки вони ще живі, але тут ми перебуваємо перед обличчям найважчих провин та міцних зв’язків із дияволом. Коли люди вірили в цілковиту переміну таких осіб та відновлювали стосунки з ними, все завжди закінчувалося дуже погано. Я не хочу виносити остаточного засуду, адже судить лише Господь, але я прагну наголосити на певних нормах поведінки на основі грандіозного болючого досвіду багатьох осіб. Ми – у сфері гріхів проти Святого Духа. Судитиме Бог, але ми повинні захищати себе, не впадаючи в дурну легковажність.