Фред Роджерс був відомий телевізійним поколінням передусім як улюблений герой телепрограми «Сусідство містера Роджерса». Гадаю, він викликав до себе прихильність і дорослих, і дітей своєю доброю вдачею – завжди видавався добрим, турботливим до інших і щиросердним. Чимало людей, які знали його, засвідчувало, що не було різниці між тим, яким він поставав перед камерами, і тим, яким був насправді. Він був незворушно спокійним і добрим, незалежно від того, ввімкнена камера чи ні.
Призначене для дітей «Сусідство містера Роджерса» було одним з улюблених телешоу дорослих, яке вони полюбляли дивитися після важкого робочого дня. Чи міг я залишатися сумним, коли містер Роджерс ставив такі глибокодумні запитання, як: «Чи сплять цуценята в наметах для цуценят?» Він був добряком, творчою особистістю, був уважним до інших і легко йшов на контакт.
Втім, містер Роджерс не мав монополії на ринку доброти. Повною мірою доброту втілила Мати Тереза з Калькутти своєю працею з найбіднішими з бідних. Разом зі своїм релігійним згромадженням (доречно названим «Місіонерки милосердя») вона в ім’я Христової любові та доброти невтомно допомагала тим, про яких забули, які хворіли і перебували на порозі смерті. Її безкорисне життя відзначалося правдивою дбайливістю, глибоким розумінням і добрими вчинками.
Чи знають вас за вашу доброту?
Завжди залишатися добрим означає вийти з себе, зі власної «зони комфорту», побороти свою егоїстичність. Запитайте себе: якби ви сьогодні померли, чи запам’ятали б вас люди як добру людину? Чи говорили би про вашу доброту на вашому похороні? Чи могли б розповісти щось про ваші добрі вчинки?
Якщо ви хочете зростати в цій чесноті, шукайте приклади доброти в інших людях. Я знайшов такий в одному зі своїх синів. Він був вірним другом для одного хлопчика, який народився без нижніх частин ніг, цілковито приймаючи його з його вадами. Син не ставився до нього як до слабшого чи неповноцінного. Завдяки своєму доброзичливому ставленню мій син викреслив слово «обмежені» з вироку «обмежені можливості», акцентуючи на тому, що його товариш міг робити, а не на тому, чого не міг. (На протезах цей юнак був спроможний грати в баскетбол і флагбол!)
Як часто ми, дорослі, не можемо прийняти когось через його недоліки й слабкості? Чимало з нас поспішно відвертається від людських недосконалостей; у нас немає часу бути толерантними, доброзичливими або уважними до інших. Як мій син приймає свого юного друга, так Ісус приймає кожного з нас з усіма нашими вадами. Ми покликані бути образом Христа для інших, відображати Його світло: Його милосердя, турботу і доброту до всіх Божих творінь.
Подумайте зараз про того, хто потребує вашої доброти. Не вдовольняйтеся тим, з ким вам легко бути добрими, а подумайте про того, з ким вам, здається, неможливо бути добрими. А тепер докладіть старанні зусилля, щоб протягом семи днів виявляти доброту до цієї особи. Нехай на наступний тиждень ця людина стане вашим «проектним завданням». Ви також можете керуватися філософією бойскаутського лозунгу: «Щодня робіть комусь добру послугу», – активно шукаючи можливості для вияву спонтанної доброти до тих людей, які її потребують. Думаю, ви переконаєтесь, що проявляти доброту тим легше, чим більше добрих вчинків ви робите, так само як з фізичними вправами чи силовими тренуваннями. Практика дає результат!
У ситуаціях, коли ми не в змозі безпосередньо виявити свою доброту, ми можемо зробити це непрямим способом – через молитву і благодійні внески. Щоразу, коли ми молимося за будь-кого, ми виявляємо доброту. Переказування коштів організації з надання надзвичайної допомоги є виявом доброти. Пожертвування одягу та предметів побуту з благодійною метою – це також вияв доброти. Тож шукайте різні способи виявити свою доброту у світі довкола нас. Будьте толерантними до інших людей, виявіть розуміння, коли в людини міняються плани, а також будьте уважними до потреб ваших ближніх.
Наостанок, нехай ваша доброта буде правдивою, не фальшивою – постійною, а не тільки тоді, коли вам зручно.
Якось друг розповів мені про бездомного чоловіка, який підійшов до нього, коли він саме обідав надворі та попросив трохи молока, щоб вгамувати голод. Мій товариш поквапом витягнув і дав йому долар, але скоро усвідомив, що зробив це тільки тому, аби той від нього відчепився. Він не хотів, щоб хтось переривав його обід. По-справжньому (і по-християнськи) добрим вчинком було б купити тому чоловікові молока чи навіть побути з ним, коли той питиме. Бездомні люди часто мають велику потребу в людському контакті, особливо у вигляді спілкування.