Луки 24:13-35; Івана 20:19-22
Ввечері того дня, коли Ісус воскрес із мертвих, двоє Його учнів вийшли з Єрусалиму і йшли до селища, що зветься Еммаус. Дорогою ці двоє обговорювали події останніх днів, як Ісуса арештували, мучили і розіп’яли на хресті між двома розбійниками. Коли вони йшли, ось до них приєднався Один подорожній. Це був Сам воскреслий Ісус, але очі учнів Бог утримав від того, що впізнати Його. Христос пішов з учнями й дорогою запитав, про що це вони так жваво говорять і чому їхні обличчя такі сумні.
Клеопа ж здивовано відповів: «Ти чи не єдиний в Єрусалимі, хто не знає, що трапилося цими днями?» Ісус сказав: «А що трапилося?»
Тоді учні розповіли Йому про Ісуса Назарянина, Якого вважали пророком, сильним ділами і словом перед Богом, про те, що Його розіп’яли первосвященики і начальники. Учні не приховали й того, що їхні надії зруйнувалися, бо вони думали, що Ісус – Цар Ізраїльський, Який визволить Свій народ, а Він помер і відтоді минуло ось уже три дні. «А дехто з жінок сьогодні нас здивували, – провадив учень, – Вранці вони ходили до гроба, але тіла Ісуса не знайшли. Кажуть, що їм з’явився Ангел і сказав, що Він живий. Не повіривши їхнім словам дехто з учнів побігли туди і знайшли, що тіла немає».
Тоді Ісус вигукнув: «Яке ж ваше серце запекле у невір’ї! Хіба ж не про це сповіщали пророки? Месія Христос саме так повинен був постраждати, щоб виконати все і ввійти у Свою славу». І почавши від Мойсея, Господь пояснив учням усе Писання, де сказано про Спасителя.
Так непомітно пройшов час, і ось вони прийшли до Еммаусу. Ісус вдавав, що хоче йти далі, але учням було дуже цікаво з Ним і вони вмовляли Його залишитися на ночівлю. Зрештою Ісус погодився.
Під час вечері Він узяв хліб, благословив, переломив та й подав їм. Тієї ж миті учні впізнали Його, але Ісус став для них невидимим. Тоді вони говорили в розпачі один одному: «Як ми могли не впізнати Його. Як могло наше серце не горіти, коли Він тлумачив нам Писання?»
Ці двоє були вражені тим, що сталося, тому вони не могли чекати ранку, а відразу ж повернулися до Єрусалиму і зустрілися з апостолами. Вони розповіли, що сталося дорогою до Еммаусу і як пізнали Його в ламанні хліба. Поки учні говорили, раптом Ісус з’явився серед кімнати і сказав: «Мир вам!»
Від несподіванки учні збентежилися і злякалися, гадаючи, що вони бачать духа. Тоді Христос сказав їм: «Чому ви збентежилися, і чому у вас виникають такі думки? Подивіться на рани Мої. Дух не має плоті та кісток, а Я маю». Щоб учні остаточно заспокоїлися й повірили у воскреслого Вчителя, Ісус попросив поїсти. Тоді Йому подали шматок печеної риби та стільник меду, і Він їв перед ними.
Своїм з’явленням Господь зміцнив віру апостолів та інших учнів у Своє воскресіння, а потім став відкривати їм Писання: «Потрібно, щоб виконалось усе, що написане про Мене в Законі Мойсеєвім, у Пророків і в Псалмах».
ЗАПИТАННЯ:
- Про що говорили учні, коли йшли до Еммаусу?
- Що вони розповіли Ісусу, Який приєднався до них, а вони Його не пізнали?
- В який момент учні зрозуміли, що з ними Ісус?
- Розкажіть про з’явлення Ісуса апостолам та іншим учням. Навіщо Він їм з’явився?