Досі спраглі

Просто визнаймо це, тому що ми це робили стільки разів, що годі полічити. Ми сподівалися, що люди, місце, пожитки, посади й відповідна особистість принесуть нам радість. Вони дарували нам нетривале щастя, однак вже невдовзі ми знову знемагали від спраги. Відчайдушно шукаючи полегші, дехто з нас докладав чималих зусиль, риючи власні водозбори. Зробивши це, дехто з нас відчував виснаження, а може й навіть відчай і безнадію.

Бог каже: «Добре, саме це і мало статися». Що? Бог хоче, щоб я відчув відчай? Тільки для того, щоб ви врешті-решт визнали, якими жалюгідними були ваші спроби самотужки знайти собі воду, і показати вам шлях до Себе, єдиного правдивого джерела радости.

Це фундаментальна істина, яку мусить пам’ятати кожен: Бог – це єдине правдиве джерело радости. Бог буде з вами, коли похитнеться все решта. Він буде з вами, коли всі люди, яких ви любите, зрадять вас або покинуть вас умирати. Він буде з вами, коли місце, яке мало б ощасливити вас, більше вас не втішатиме. Він буде з вами, коли ви втратите чи зламаєте якусь річ. Він буде з вами, коли зміниться ваше становище або коли його одержить хтось інший. Він буде з вами, коли типу особистости буде просто замало.

Він джерело води живої, яке не висохне ніколи. Саме це ми розглянемо в подальшому розділі.

МОЛИТВА

Отче, Ти знаєш, що я суха, безплідна і порожня. Але я копала свою криницю, намагаючись знайти воду. Я покладала сподівання на людей, місця, посади і пожитки, чекаючи, що вони принесуть мені радість. Я пробувала ховатися за свою особистість. Боже, усе це потріскані водозбори, які завжди смутитимуть мене. Прости мені, що я забула Тебе, джерело живої води. Прости мені, що деінде шукала справжнього заспокоєння. Допоможи мені знайти задоволення в Тобі. В ім’я Ісуса, амінь.

Попередній запис

Це ви, а не я: особистість

Наступний запис

5) ЯК ПЕРЕЙНЯТИ НЕБЕСНУ СИСТЕМУ ЦІННОСТЕЙ