2 книга Самуїлова 18:1-18
Дуже скоро Авесалом дізнався, де переховується його батько, і пішов зі своїм військом проти Давида. Царський син перейшов ріку Йордан і наказав своїм воїнам розташуватися табором неподалік від міста, в якому був Давид.
Коли Давид побачив сина на чолі війська народу ізраїльського, тоді він оглянув мужів, які були з ним, і сформував своє невеличке військо, призначивши тисячників та сотників. Як досвідчений та мудрий воїн, Давид розділив військо на три рівні частини і віддав їх під командування трьом найближчим друзям-воїнам: Йоаву, Авішаю та Іттаю. Сам Давид також збирався виступити на чолі війська, але цього разу мудрі воїни не дозволили йому цього, сказавши: «Ти не підеш! Ти один зараз вартий десяти тисяч звичайних воїнів, бо Авесалом шукає тебе вбити. Тому керуй нами з цього місця, де ти є». Давид дослухався до їхньої поради і зробив так, як вони йому сказали.
Не зважаючи на такі трагічні події, Давид залишався батьком свого сина-зрадника, і його серце було сповнене любові до нього. Тому цар покликав до себе трьох начальників війська і сказав їм, щоб ніхто не завдавав Авесаломові ніякого зла.
Авесалом зі своїм військом виступив проти Давидових людей. Бій стався в Єфремовому лісі. Це місце було незручним для бою, тому загинуло набагато більше вояків, ніж це могло б статися під час бою на відкритому полі.
Перемога була на боці Давидового війська, бо Господь був за них. Воїни ж Авесалома намагалися врятуватися втечею, але їх доганяли і вбивали люди Давида.
В усій цій кривавій колотнечі свою смерть знайшов і неправедний Авесалом. Ось що із ним трапилося. Тікаючи від погоні, Авесалом гнав свого мула гущавиною лісу. Ви пам’ятаєте, що в нього було довге красиве волосся, яким він хизувався перед людьми. Та тепер ця зачіска стала причиною його смерті. Як саме? Коли Авесалом проїжджав під великим дубом, вітер розвіяв його довге волосся, і юнак заплутався в гіллі дерева й повис над землею, а мул вискочив з-під нього і перелякано побіг далі.
Воїн Давида, який гнався за Авесаломом, побачив що сталося. Пам’ятаючи наказ Давида не завдавати ніякого зла його сину, воїн побіг до начальника війська Йоава і розповів йому все. Тоді Йоав сказав: «Чому ж ти не вбив його? Я дав би тобі в нагороду срібла і гарний одяг». Але той воїн відповів: «Коли б ти дав мені і тисячу срібняків, я не заподіяв би ніякої шкоди Авесалому, бо я чув, що цар заборонив це робити». Тоді Йоав сам поспішив до того дуба, де висів ще живий Авесалом. Начальник війська взяв три стріли і поцілив ними в серце царського сина, а десять юнаків, які були з ним, добили Авесалома своїми мечами.
Що ж повинен був відчувати Авесалом, коли висів на дубі і не міг визволитися від густого гілля? Чи прохав він Бога простити йому те зло, яке він заподіяв Давидові? Можливо він тремтів від страху бути вбитим? Ми цього не знаємо. На жаль, він прийняв кару за все зло, яке вчинив у своєму житті.
Йоав узяв тіло Авесалома і кинув його до глибокої ями в лісі, й накидав купу каміння на ту могилу. Після цього Йоав засурмив у сурму, що було знаком війську зупинитися, де вони були, і вертатися до табору. Так закінчилася битва між військами батька й сина.
ЗАПИТАННЯ:
- Де відбулася битва між військами Давида і Авесалома?
- Чому Давид не очолив своє військо?
- Що трапилося з Авесаломом під час битви?
- Хто і як убив Авесалома?