Як відрізнити хворобу психічну від хвороби, викликаної злим духом? Як розпізнати, чи пацієнт потребує молитов екзорциста чи медичного лікування?… Без сумніву, за останні десятиліття психіатрія, психологія і психоаналіз настільки розвинулися, що багато священиків вважають зайвим втручання екзорциста і переконані, що такого типу проблеми може вирішити психіатрія. З другого боку самі психіатри часто почуваються безпорадними, коли хвороба пов’язана з дією злого духа і потребує втручання екзорциста. У такій ситуації найважче встановити діагноз. Оскільки екзорцисти і психіатри діють у різних площинах і різними методами, нагадую три умови, на яких ґрунтується діяльність екзорциста: 1) злий дух існує; 2) злий дух може опанувати людиною і стати причиною її захворювання, яке медицина вилікувати неспроможна; 3) той, хто вірить у Христа, може вигнати злого духа з людини Іменем Ісуса.
Отже, екзорцист лікує молитвою, психіатр – ліками. Коли хворий звертається до екзорциста, екзорцист одразу цікавиться чи є діагноз психіатра. Здебільшого до екзорцистів звертаються хворі, які пройшли не один курс медикаментозного лікування, і навіть шукали порятунку в цілителів і магів. Але екзорцисти беруться за таких хворих лише в тому випадку, якщо є специфічні симптоми опанування злим духом. Дуже важкими вважаються випадки, коли хвороба психічна накладається на хворобу, викликану злим духом, – тут необхідна співпраця екзорциста і психіатра.
У більшості випадків, з якими мені доводилось мати справу, вистачало одного екзорцизму, аби переконатись, що хвороба не походить від злого духа. Чим досвідченіший екзорцист, тим легше йому зорієнтуватися, з якою хворобою він має справу. Свого часу мені довелося проходити практику у відомого екзорциста о. Кандідо Амантіні, і я завжди дивувався, як легко він ставить діагноз, інколи приймаючи до обіду по 60-80 осіб! Ще більше я дивувався, коли він дивився на фотографію і стверджував: “Цій людині нічого не бракує” або: “Ця людина хвора психічно, а ця потребує екзорцизму”. Хочу згадати при цій пагоді ще про одного екзорциста, іспанського кармеліта Франческа Палау. У подарованому будинку він збирав психічно хворих людей і до всіх без винятку застосовував екзорцизм. У такий спосіб зцілювалися опановані злим духом, а до розумово хворих застосовувалось медикаментозне лікування. Цікавим є випадок св. Катерини Сієнської. Коли екзорцисти не могли зцілити опановану злим духом людину, посилали її до святої – від її молитов злий дух відразу втікав.
Але повернімося до підстав застосування екзорцизму. Коли до мене звертається хворий, насамперед, я знайомлюся з його медичною карткою. Знаю з власного досвіду, що за такими поширеними діагнозами як нервове виснаження чи депресія, може насправді критися невміння поставити точний діагноз. Пригадую одного юнака, якого лікували від безсоння, проте застосування різних снодійних засобів не давало жодного результату: протягом восьми діб перебування в клініці він так і не склепив повік, тоді ж звичайне благословення пароха допомогло йому спокійно заснути.
Найхарактернішою ознакою опанування злим духом є реакція на освячені предмети: вервиці, медалики, образки і, зокрема, на свячену воду. Опанована злим духом людина одразу її виблює, навіть якщо кілька крапель свяченої води влити до якоїсь страви чи напою. Звичайно, така людина повинна здогадуватись, що має справу із освяченими предметами чи освяченою водою. Ще одна ознака опанування злим духом проявляє себе, коли людина не може зайти до святині, а зайшовши, умліває. Позіхання, яке неможливо стримати під час молитви, також ознака впливу злого духа. А ще думки можуть літати так далеко, що людина неспроможна зосередитись на Літургії. Або ще гірше: якась сила зціплює вуста так, що людина нездатна вимовити перших слів молитви чи прийняти св. Причастя.
Якщо в присутності опанованої злим духом людини молитися навіть подумки, можна викликати з її боку нестриману агресію. Часто в таких випадках людина, яка лаялась, проклинала, трощила усе навколо, заспокоївшись, не пам’ятає що робила.
Але кульмінаційним моментом прояву опанованості злим духом є несамовитість людини, коли священик молиться за неї і над нею і коли її благословляє. Нерідко в таких випадках людина качається по землі, проклинає, змінює голос і говорить такі речі, про які в нормальному стані навіть подумати не могла б.
Коли до мене хтось звертається по допомогу, я завжди запитую його, чи не чує голосів невідомого походження і чи ті голоси чує тільки він; чи не здається йому, що за ним спостерігають – навіть тоді, коли перебуває сам у кімнаті; чи немає відчуття, що до нього хтось торкається або бачить людей, яких немає; чи не відчуває раптового паралічу якоїсь частини тіла… Психіатри сказали би, що в цих випадках спостерігається самонавіювання і роздвоєння особистості, але не все так просто. Якось до мене звернулася жінка, яка скаржилася на сильні і раптові рухи ніг, які тривали майже цілу ніч і заважали їй спати. Лікарі не змогли поставити діагноз, а ліки, які приписували, жодного ефекту не давали. За порадою екзорциста її чоловік робив свяченою водою знак хреста на ногах дружини, щойно вони починали смикатись. За якийсь час хвороба зникла. Пам’ятаю ще один випадок. У чоловіка раптово зникала чутливість ніг, і коли дружина торкалася до них цвяхом або шпилькою, він нічого не відчував; якщо ж торкалася свяченою водою, відчуття було таке, наче дзьобають цвяхом. Варто зауважити, що під час екзорцизму цей чоловік рухав ногами як новонароджений.
Тих, хто до мене звертається, запитую також, чи не помічають чогось дивного в себе вдома, скажімо, скрипіння підлоги, ударів, кроків, голосів. Буває, що вікна і двері самі відчиняються і зачиняються, а предмети рухаються; відчувається неприємний запах горілого чи лайна, сірки чи зіпсутого м’яса, може бути також запах кадила. Важливо відмітити, чи ці зміни сталися самі по собі (що може бути феноменом парапсихології), чи після сеансу спіритизму, звернення до ворожбитів, чаклунів, окультистів. Можуть вони спостерігатися і після великої сварки з погрозою помсти.
Лише уважно вислухавши людину і зауваживши наслідки впливу злого духа, можна переходити до екзорцизму. Спостерігати за такою людиною потрібно і під час екзорцизму, і після нього. Інколи доводиться проводити цілу серію екзорцизмів, які тривають від кількох хвилин до кількох годин – залежно від особистого досвіду екзорциста. Якщо немає жодної реакції ні під час самого екзорцисту, ні після нього – опанування злим духом також немає. Якщо ж людина заражена злом через злого духа, реакція на екзорцизм може бути і блискавичною, і поступовою. Для звільнення здебільшого недостатньо одного екзорцизму, а інколи доводиться виганяти злого духа протягом кількох років. При цьому хворий має перебувати в ласці Божій, багато молитися, часто сповідатися і причащатися, відчувати розуміння і підтримку тих, хто поруч. Варто наголосити, що екзорцизм – це молитва, яка нікому зашкодити не може. На відміну від медикаментозного лікування. Я зустрічався не раз з пацієнтами з психіатричних лікарень і бачив наслідки отруєння медикаментами, загальмовану психіку і загальне отупіння. Тоді як екзорцизм зцілює майже завжди. Щоправда, на це потрібно багато часу. Навіть коли повного зцілення досягти не вдається, молитва екзорциста приносить пацієнтові полегшу і він може долати життєві проблеми.