Успіх книжки «Розповідь екзорциста» всупереч моїм заслугам у засобах масової інформації набув чималого розголосу. Я мав понад сто інтерв’ю на RAI-TV та з різними відомими часописами, не говорячи вже про різні зустрічі, які завжди закінчувалися дискусіями. Я назбирав багато запитань, тож можу виокремити ті з них, які ставлять найчастіше. Варто наголосити, що одні лише мої виступи на Радіо Марія займали не менше години, після чого ще година була на відповіді слухачам. Згодом я розпочав цикл місячних передач, які тривали в середньому півтори години. Довгий час я вів рубрику в журналі «Ехо Меджугор’є», яка завжди закінчувалася запитаннями та відповідями на них.
Подумав, що буде доречно поділитися цим досвідом та подати найвизначніші моменти з нього. Це не буде органічний розділ, враховуючи, що йдеться про окремі, не пов’язані між собою питання; я спробую лише згрупувати їх за тематикою. Сподіваюсь, що читач буде задоволений, оскільки цей розділ, на відміну від інших, зацікавить людей.
Екзорцисти і чаклуни
Чи існують сильніші та слабші екзорцисти, чи всі вони однакові?
Відмінність між одним екзорцистом й іншим – беззаперечна. Це залежить від духовних чинників (інтенсивність молитви, єдність із Богом, самопожертва; фактично йдеться про святість особи), а також від суто людських аспектів: досвід, розум, культурний розвиток, інтуїція… Але нелегко оцінити всі ці ознаки, а будь-яке порівняння не буде справедливим, оскільки лише Бог є суддею. Цілком очікуваною була відповідь одного французького екзорциста своєму єпископові на це запитання: він перерахував усе те, чого навчився, під час здійснення цього служіння; підсумовуючи, його відповідь була такою: я можу порівнювати себе лише з собою, і я переконався, що завжди є щось нове, але й роль досвіду неоціненна.
Не забуваймо, що в цій галузі задіяно дуже багато різних чинників: віра й молитва враженої особи та її рідних; віра в Церкву та звернення до екзорциста, як засобу Божої благодаті, що призначений для цього служіння власним єпископом. Я також зауважив, що деякі екзорцисти більш ефективні щодо певних типів одержимости, інші ж краще справляються за інших обставин. Але саме Бог вирішує і дає благодать одному чи другому, згідно зі Своєю волею, тому лише Йому ми повинні всім завдячувати.
Яка відмінність між магом і екзорцистом?
Якщо йдеться про справжнього мага, то це не простий шарлатан, адже він діє силою сатани; натомість екзорцист діє в ім’я Христа через посередництво Церкви.
Як нам поводитися з багатьма особами (священики, монахині, миряни), які благословляють людей, не будучи екзорцистами?
Будь-яка молитва – ефективна, якщо вона породжена вірою, покорою та любов’ю (тобто є безкорисливою) і не супроводжується якоюсь дивакуватою поведінкою. Молитися одне за одного – це порада від Бога. Кожен має відповідати своєму священству, породженому хрещенням, і, тим паче, якщо йдеться про таїнство Священства. Те, що священики благословляють людей, це прекрасно, але вони не повинні на цьому «економити».
Очевидно, що йдеться про особисті молитви, які не мають нічого спільного з обрядом екзорцизму. Необхідно лише потім подивитися на результати цієї молитви. Я знаю багатьох осіб, які досить плідно моляться за інших, але знаю і таких, що мають славу святих, будучи простими шарлатанами. Хоча деколи може йтися про справжніх магів. Ми не можемо вимагати від Церкви, щоб вона офіційно виступала щодо кожного окремого випадку, оскільки їх забагато і не всі вони заслуговують на офіційну увагу. Саме ми повинні зрозуміти, про що йдеться, і як діяти за таких обставин. А от парохи мали б давати належні поради в тих випадках, які стосуються їхніх парафіян.
Неможливість знайти екзорциста спричиняє звернення до різних цілителів. Це гріх? А якщо це справді допоможе?
На жаль, труднощі в цій сфері більш ніж серйозні; але існує тенденція звертатися до екзорциста навіть тоді, коли в цьому немає жодної потреби, оскільки достатньо звичайних засобів благодаті. В будь-якому випадку звернення до мага – це гріх марновірства, що суперечить першій заповіді і прямо засуджено у Святому Письмі. Але що робити, якщо цілитель дійсно поміг? Досвід вчить мене, що переважно йдеться про тимчасові зцілення, які передують набагато більшим неприємностям. Але як би там не було, горе тій особі, яку зцілив маг, оскільки таким чином відкрито дорогу для диявольської дії. Тобто встановлюється певний зв’язок і з демоном, і з його служителями. І йдеться про зв’язки з дуже страшними наслідками, яких важко позбутися.
Чи є гріхом звернення до ворожки?
Це теж гріх марновірства, складність якого визначається обставинами. Наприклад, хтось звертається до ворожки просто з цікавости; цього достатньо, щоб особа потрапила в певну залежність, яка може призвести до трагічних наслідків. Я, зазвичай, ділю ворожок і ворожбитів на три категорії: шарлатани, які наживаються на простих людях; особи з певними паранормальними здібностями, які використовують карти так, як шукачі води використовують роздвоєну паличку; у цьому випадку немає ані провини, ані загрози, аби тільки всі не виходили за межі розумного (наприклад, неможливо передбачити майбутнє); і нарешті існують ворожбити, які в картах поєднують магію та ворожіння, і тоді варто згадати все те, що вже було сказано про магію.
Чи можливо провести екзорцизм над особою, яка перебуває далеко, без її відома?
Можна. Я вже говорив, що часто здійснюю обряд екзорцизму по телефону; деколи я проводжу екзорцизм (тобто молюся) над особами, які звернулися до мене, але роблю це ввечері без їхнього відома. Що дійсно є неможливим, так це екзорцизм всупереч волі особи: Господь пропонує Свої дари, а не нав’язує їх. Наприклад, я дуже часто чув, як мене рекомендували особам, яких близькі вважали одержимими; але вони не моляться, ніколи не ходять до церкви, не вірять у Бога і ніколи б не погодилися на благословення священика. У таких випадках залишається лише молитися за них.
Чи може екзорцист помилитися? Я привів мого батька до одного екзорциста, який не знайшов у ньому демонської присутности. Але його поведінка переконує, що він одержимий, а дехто з родичів присягається, що мого батька врекли.
Звичайно, екзорцист може помилитися. В описаному вище випадку я би порадив почути думку іншого екзорциста. Але не забуваймо, що є маніякально налаштовані особи, які ходять від одного екзорциста до іншого, поки не почують того, що хочуть почути. Тут потрібен добрий спеціяліст-психіятр, або ж серія оздоровчих молитов, які допоможуть позбутися специфічних маній, якщо особа, звичайно ж, погодиться на співпрацю.
Якими є основні перешкоди, на які натрапляє екзорцист?
Їх багато. Перешкоди під час встановлення діягнозу, попри допомогу лікарів-експертів. У випадку зустрічі з демоном багато перешкод зумовлені небажанням пацієнта співпрацювати: необхідне щире навернення до Бога, життя в благодаті, часта молитва та приступання до таїнств. Люди часто лінуються і схильні до пасивности: «Отче, звільніть мене від злих духів». Але саме людина повинна звільнитися. Я можу лише допомогти та вказати необхідні засоби. Деколи є перешкоди для благодаті: труднощі із щирим прощенням, вкоріненість у гріху, небажання розірвати певні зв’язки з людьми, які зумовили зв’язок зі злом (погані друзі, погані звички тощо)… Завдання екзорциста полягає в тому, щоб привести душі до Христа, адже саме Він є тим, хто звільняє. Все те, що заважає єдності з Богом, заважає і екзорцистам.