Заручини і шлюб

Я завжди пропоную розпочинати шлях психодуховного зросту вже в підлітковому віці, завдяки знайомству з людьми, яких ви зустрічаєте на своєму життєвому шляху.

Потім, поступово, але неминуче, необхідно обирати. З власного досвіду я можу стверджувати, що в певний момент життя необхідно селекціонувати прояви дружби та осіб, з якими спілкуєшся, зокрема тих, яким ви вирішили відкритися, особливо якщо йдеться про майбутнього супутника чи супутницю життя.

Критерій відбору – чи вийшла ця особа на шлях духовного зросту.

Нагадаю, що я говорю про осіб, серед яких ви можете віднайти вашого супутника чи супутницю життя.

Основним елементом, на якому ґрунтується моя теорія любови, є духовний зріст особи.

Байдуже, на якому вона перебуває рівні, головне, що цей шлях розпочато.

Цього цілком достатньо.

Не дозвольте обманути вас тим людям, які, зрозумівши ваш критерій відбору, переконуватимуть у тому, що вони давно перебувають на цьому шляху або ж планують незабаром стати на нього.

Психодуховний зріст не є грою і не ґрунтується на гарних словах: це суттєва діяльність, поміщена в певний задум, і, звісно ж, його не можна розпочати просто так.

Тож, звузивши ваше коло можливих партнерів, ви починаєте жити закоханістю у всьому її блиску.

Цього разу дуже велика ймовірність, що вона конкретизується в можливість поєднати кілька життєвих шляхів особистого зросту.

Нагадую ще раз, що в моїй теорії справжня любов можлива лише між двома особами, що йдуть таким шляхом.

У взаєминах, за яких лише один з партнерів йде цією дорогою, намарно витрачається дуже багато енергії, і, рано чи пізно, все закінчиться розлученням або ж призведе до зради, конформізму та звикання. У моїй теорії неприпустимими є роздуми на зразок: «Він/вона не йде вперед, але я йому/їй допоможу» або «Я його/її зміню». За цими фразами, які видаються щедрими та приязними, приховується високий рівень мазохізму, тонка, але жахлива відраза до себе, невдоволення собою, приховані неврози і брак зросту. Окрім того, моя людина вже розпочала шлях психодуховного зросту самостійно.

Коли спалахує закоханість, необхідно пережити разом певний період випробувань. Період, в якому окрім емоцій і типових для закоханости почуттів, особлива увага звернена на іншого, щоб краще познайомитися, щоб перевірити можливість майбутнього життя разом, щоб примирити два різних характери, адже в кожного з нас своя історія, свій життєвий досвід, час, ритм, звички, професія тощо, не говорячи вже про відмінності, які зумовлені генетичними аспектами та статтю.

Саме ці відмінності будуть вихідною точкою на шляху до спільної мети: постійний психодуховний зріст, життя вірою і благодаттю, яка завжди триматиме їх разом.

У часи випробувань не варто нічого залишати на волю випадку. Це дуже важливий період з великими емоціями, сильними переживаннями, тож необхідно бути максимально об’єктивними.

І ви повинні бути такими. Заради шляху, який ви розпочали ще в підлітковому віці, і заради зробленого вибору.

Необхідно бути пильними, скрупульозними, безпощадними, якщо це необхідно, оскільки ті речі, які зараз вам здаються незначними, можуть після одруження стати великим і непосильним тягарем.

Уже під час цього періоду ваш рівень зрілости стане вам серйозним помічником. Якщо цей рівень досить високий, то навряд чи ви будете просто так осуджувати іншого, піддаватися емоціям, незважаючи на сильну закоханість.

Якщо є такі аспекти, які ви не розумієте, то мусите зупинитися і роздумати, створивши тишу всередині вас: проаналізуйте все як слід, поговоріть про це з іншими і віднайдіть правильне пояснення.

Не бійтеся здаватися іншому педантом, адже якщо вас у цьому звинуватять, значить поруч з вами не та особа, з якою варто йти цим шляхом протягом всього життя. Хто привчився змалку до психодуховного зросту, той добре знає, скільки часу треба присвятити роздумам, скільки дисципліни та стійкости необхідно для досягнення найвищого вияву своєї духовности.

Моя людина має три-чотири основні цінності, необхідні для розбудови її ідентичности, які не повинні змінюватися протягом усього життя і які мають завжди узгоджуватися між собою; необхідно використати своє життя для їхньої щоденної демонстрації, свідчення та ствердження. Є, звичайно, і безліч інших другорядних цінностей, які можна використати, підлаштувати під себе, і які з часом зміняться. Я все ще дивуюся, коли стаю свідком сварки, спричиненої другорядними речами…

Жодних компромісів, коли йдеться про особисті головні цінності.

Не створюйте собі проблем, якщо бачите під час випробувань, що необхідно перервати стосунки з іншою особою, навіть якщо інший страждає, виступає жертвою і намагається шантажувати вас. Особа, яка так поводиться, явно йде іншим шляхом.

Якщо ж у певному моменті життя прописано, що ви будете продовжувати ваш шлях з супутником чи супутницею життя, то так тому й бути.

Не бійтеся.

Немає жодних проблем для тих, хто прямує психодуховним шляхом. їм не потрібне подружжя будь-якою ціною, адже вони знають, що насамперед мають подбати про свій зріст, оскільки віднайшли себе, інших і Бога.

Вона перебувають у ласці і вірі.

Вони йдуть назустріч Світлу.

Згідно з моєю теорією, заручини є періодом, коли випробовуються всі прояви здатности любити по-справжньому, особливо віра обох партнерів і стан благодаті.

Спробуйте зробити так, щоб всередині вас запанувала тиша, і нехай ця тиша оберігає вас обох і вашу родину від метушні світу.

Коли ж ідеться про подружжя, мушу визнати, що цілого життя вам не вистачить, аби вичерпати всі його можливості.

Кожен з нас є настільки складною особистістю, що повне самопізнання практично неможливе.

Більшість людей, натомість, не переймаються питанням самопізнання і знайомства з іншим, часто змінюють партнерів, неначе це річ, яку треба спожити і викинути. Сучасні люди вважають, що знайомство з іншим обмежується сексуальним аспектом.

Якщо ці особи думають, що зможуть таким чином подолати свою самотність, вони серйозно помиляються, адже з плином часу інтерес до іншої особи зникне, а пустота всередині стане ще більшою.

Моя ж людина завжди ставить між собою та іншим Бога.

Пізнати себе – це простий розумовий акт, пізнати себе через справжню любов означає поєднати розум і мужність духовного створіння.

Справжня любов перевершує думки, слова та розум.

Моя людина знає, що продовження роду відбувається на фізіологічному, статевому, рівні, але справжня здібність батьківства – це вміння зростати психодуховно.

Лише той шлюб, який сприймається як частина тривалого шляху до пізнання, надає сенсу зачаттю дитини. Саме тоді діти автоматично стають природним завершенням шляху психодуховного зросту.

Моя людина перетворює питання зниження рівня особистого неврозу на індивідуальне завдання.

Досягнувши мінімального невротичного рівня, можна одружуватися. Саме тоді шлюб покажеться в іншому світлі та іншому вимірі: як праця вдвох над звільненням від усіх наявних неврозів.

Діти, з цієї точки зору, набувають вищого і благороднішого рівня, аніж прості плоди фізичного акту.

Коли вони народяться, то віднайдуть родинну атмосферу з низьким рівнем неврозів, що сприятиме їхньому зросту.

Іншими словами, батьками можуть бути лише ті, хто самотужки розпочав боротьбу зі своїми неврозами, потім продовжив її спільними зусиллями в подружжі, а згодом відчув прагнення передати свій досвід іншим: тобто вміння приймати рішення, правильно ставитися до життя, одним словом, секрет життя та щастя і справжній сенс цього світу.

Попередній запис

Правда і постійність у любові

Наступний запис

Як ставитися до часу