Захарій

Захарій (Бог пам’ятає, Бог згадає, Бог не забуде):

1. Пророк Захарій пророкував, як і Огій (Аггей) і Малахія після вавилонської неволі; син Берехії, внук священика Іддо (Захарії 1:1, Езри 5:1,2); народився у Вавилоні й був священиком (Неем. 12:16). Читачі Біблії не раз змішують пророка Захарію, сина Берехії, з іншими особами, що також мали те саме ймення, зокрема з Захарією, Єверехіїним сином, сучасником пророка Ісаї (Ісаї 8:2), з Захарією, сином Варахії, який, за словом Ісуса Христа, був убитий між жертівником і храмом (Мт. 23:35: Лк. 11:51). Правдоподібно, тут іде мова про Захарію, сина первосвященика Єгояди, за царя Йоаша, а названий тут сином Варахії по дідові, бо батько Єгояди називався Варахія (2 Хронік 24:20-22). Ще інші ототожнюють пророка Захарію з батьком Івана Хрестителя (Лк. 1:5-25).

Пророк Захарій вернувся з Вавилону на батьківщину разом із Зоровавелем ще юнаком із родиною на чолі з дідом і розпочав пророцьке служіння народові невдовзі після Огія другого року панування перського царя Дарія й щонайменше продовжував це служіння два роки. Нарід тоді дуже збайдужнів, не дбав про Боже діло й перестав будувати храма. Захарій докоряв їм за це та своїм палким словом збудив у них духа продовжувати Боже діло. Таким чином через 3,5 роки від часу віднови роботи будова храму була закінчена (Езри 5:1,2; 6:14-16; Огія 1:4-11; Захарія 1:1-7; 7:1-8).

За переданням, пророк Захарій був членом Великої Синагоги, помер у похилому віці й був похований у Єрусалимі біля могили пророка Огія.

2. Син Єровоама, царював над Ізраїлем у Самарії 6 місяців; проти нього вчинено змову, яку очолив Шаллум. Він усеприлюдно вбив Захарію й сам зацарював замість нього над Ізраїлем. Таким чином виконалося пророцтво, записане в 2 Царів 10:30. Захарій був останнім царем із дому Єгу, він був вбитий 753 року до Хр., цебто в році заснування Риму. (2 Царів 14:29; 15:8-12).
3. Батько Аві чи Авійї, яка була жінкою юдейського царя Ахаза й матір’ю царя Єзекії (2 Царів 18:1,2; 2 Хронік 29:1).
4. Захарій, син Варахії, був убитий між жертівником і храмом, як це сказав Христос (Мт. 23:35; Лк. 11:51). Мабуть, що тут іде мова про Захарію, сина первосвященика Єгояди, якого євреї побили камінням за царя Йоаша. У Новому Заповіті Захарію названо сином Варахії через те, що батько Єгояди називався Варахія (2 Хронік 24:20-22; Мт. 23:35; Луки 11:51).
5. Захарій, батько Івана Хрестителя, був священиком із денної черги Авія, цебто 8-ої зміни на всіх 24 черг священиків, які служили назміну в єрусалимському храмі. Його дружина Єлисавета була неплідна та в похилому віці. Вони, правдоподібно, жили в Хевроні. Під час служіння Захарія в єрусалимському храмі ангол з’явився йому та сповістив, що його жінка Єлисавета породить йому сина, Івана Хрестителя (Луки 1:5-25).
6. Начальник-зверхник рувимівців під час полону асирійським царем Тіґлат-Піл’есером (1 Хронік 5:7).
7. Син Мешелемії, придверний при вході до скинії на півночі, мудрий дорадник, за днів царя Давида (1 Хронік 9:21-23; 26:2,14).
8. Син Єіїла й Маахи, що жили в Ґів’оні, веніяминівець (1 Хронік 9:35-37). Правдоподібно, що в 1 Хронік 8:31 Захарій названий “Зехером”.
9. Левит, грав на музичних інструментах, головно на цитрі, згідно з аламотом (1 Хронік 15:18,20).
10. Священик, сурмив у сурму під час перенесення ковчега за днів царя Давида (1 Хронік 15.24).
11. Левит, син Їшшійї, за днів царя Давида (1 Хронік 24:25).
12. Син Хоси, з Мераррієвих нащадків, придверний, за днів царя Давида (1 Хронік 26:11).
13. Батько Їддо, з Манасіїного племени, жив за днів царя Давида (1 Хронік 27:21).
14. Один із князів-зверхників Юдеї, якого цар Йосафат послав навчати нарід Божого Закону по містах Юдеї (2 Хронік 117:7).
15. Батько Яхазіїла; провістив цареві Йосафатові перемогу над союзною армією аммонітян і моавітян (2 Хронік 20:14).
16. Син юдейського царя Йосафата; рідний брат Єгорам убив його та став царем у віці 32 років, царював у Єрусалимі 8 років (2 Хронік 21:2).
17. Пророк-учитель за днів юдейського царя Уззійї; діяв як дорадник царя, але ми нічого більше не знаємо про нього (2 Хронік 26:5).
18. Левит, походив із родини Асафа, діяв за днів царя Єзекії (2 Хронік 29:13).
19. Левит, кегатівець, жив за днів юдейського царя Йосії (2 Хронік 34:12).
20. Один із старших у Божому домі за днів царя Йосії, які дали священикам на пасхальні жертви 2 600 дрібної худоби (ягнят і баранів) і 300 великої худоби – волів (2 Хронік 35:8).
21. Зверхник-голова з Пар’ошових нащадків; повернувся з Вавилону на батьківщину разом із Езрою (Езри 8:3).
22. Беваїв син, повернувся з Вавилону на батьківщину разом із Езрою (Езри 8:11).
23. Один із зверхників-голів народу, що їх скликав Езра на нараду над річкою Агавою. Захарій стояв на лівиці Езри, коли він на трибуні-підвищенні читав народові Мойсеєвого Закона (Езри 8:16; Неем. 8:4).
24. Один із родини Елама, який узяв собі чужинку за жінку (Езри 10:26).
25. Предок Атаї. Атая осівся в Єрусалимі (Неем. 11:4).
26. Нащадок Переца, з родини Шілоні (Неем. 11:5).
27. Священик, син Пашхура (Неемії 11:12).
28. Священик, син Йонатана, сурмив у сурму під час урочистого посвячення єрусалимських мурів за днів Езри й Неемії (Неем. 12:35,41).
29. Єверехіїн син, свідок пророцтва про народження сина Ісаї, якого Бог звелів найменувати “Квапиться здобич, скорий грабіж”, – щоб таким чином показати Юдеї майбутнє знищення сирійського й ізраїльського царств, що війною виступили проти них (Ісаї 8:1-23). Тим Захарієм, вірним свідком, міг бути левит цього самого імени, який за днів царя Єзекії допомагав при очищенні храму (2 Хронік 29:13); як також ним міг бути батько Аві чи Авійї, яка була жінкою царя Ахаза (2 Царів 18:1,2; 2 Хронік 29:1).

Зміст