Зев – Зім

Зевадія (Господь дав, Господній дар, дарований Єговою):

  1. Син Берії, веніяминівець (1 Хронік 8:15).
  2. Син Елпаала, веніяминівець (1 Хронік 8:17).
  3. Син Єрохама з Ґедору, приєднався до Давида в Ціклаґу (1 Хронік 12:7).
  4. Син Мешелмії, корахівець, придверний (1 Хронік 26:2).
  5. Син Асаїла, Йоавого брата, зверхник над відділом війська Давида (1 Хронік 27:7).
  6. Левит за днів царя Йосафата (2 Хронік 17:8)
  7. Ізмаїлів син, володар-князь Юдиного дому за днів царя Йосафата (2 Хронік 19:11).
  8. Син Михаїла, із Шефатіїних нащадків, вернувся з Вавилону на батьківщину разом із Езрою (Езри 8:8).
  9. Священик, Іммерів син, узяв собі чужинку за жінку (Езри 10:20).

Зевах (жертва): Зевах і Цалмунна – це два могутні мідіянітянські царі, що напали на Палестину. Гедеон переміг їхню армію й мечем забив Зеваха й Цалмунну (Суддів 8:5-21; Пс. 82:12).

Зеведей (обдарований Богом, мій дар): Чоловік Саломії, батько Якова та Івана, рибалка; багатий й поважаний людьми, тримав найнятих робітників, син його Іван був відомий первосвященикові Анні, жив у Віфсаїді, Галилея (Мт. 4:21,22; 27:56; Мр. 1:19,20; 15:40; Ів. 18:15; 19:27).

Зевіна (куплений, набутий, придбаний; купівля, купування, покупка): Священик, син Нево, взяв собі чужинку за жінку (Езри 10:43).

Зевс: Головний, найвищий бог у греків, супербог, батько всіх богів і людей, бог світла, правди, державности, вітру, дощу, блискавки; у римлян називався Юпітером. Олімпійський Зевс був народним богом Греції, як також суперволодарем усього поганського світу. Погани шанували й поклонялися йому, наче справжньому Богові. Тому апостол Павло виступив проти їхнього ідолопоклонства (Дії Ап. 14:5-20).

Зевуда (нагороджена, обдарована, обсипана дарунками, шанована): Дочка Педаї з Руми, жінка юдейського царя Йосії, мати царя Єгоякима (2 Царів 23:36).

Зевул (оселя, округ, житло, проживання): Зевул був головним начальником Авімелеха, який зацарював у Сихемі по смерті Гедеона. Начальник Зевул потаємно повідомив Авімелеха, що Ґаал бунтує населення Сихему проти нього. Тоді Авімелех із військом прибув до Сихему й вигнав Ґаалу та його братів із міста (Суддів 9:28,30,36,38,41).

Зеев (вовк): Зеев і Орев, два мідіянітянські князі, напали на Ізраїля, але в захисній війні Ізраїль під проводом Гедеона переміг їх, а самих князів: Зеева й Орева повбивали мечем (Суддів 7:25; 8:3; Пс. 82:12).

Земіра (спів, хвала, тріюмфальне прославлення): Бехерів син, веніяминівець (1 Хронік 7:8).

Зерах, Зера (схід світла, сяєво сонця):

  1. Син Реуїла від Босмати, Ісавової жінки, провідник-князь Едомського краю (1 Мойс. 36:13,17; 1 Хронік 1:37).
  2. Син Юди від його невістки Тамари, близнюк-брат Переца (1 Мойс. 38:30; 1 Хронік 2:4; Мт. 1:3). Нащадки Зераха називаються в Біблії зерахівцями, езрахітами та ізрах’янами (4 Мойс. 26:20; 1 Царів 5:11; 1 Хронік 27:8,11,13).
  3. Симеонів син, хоч найменований також Цохар (1 Мойс. 46:10; 1 Хронік 4:24).
  4. Син Ідда або Адаї, левит, ґершомівець (1 Хронік 6:6,26).
  5. Кушитянський (етіопський) цар, напав на Юдею й зазнав поразки. Цар Аса поторощив його армію (2 Хронік 14:8-14).

Зерахія (Єгова приводить до народження; Господь спричиняє схід світла):

  1. Священик, син Уззі, предок Езри (1 Хронік 5:32; 6:36; Езри 7:4).
  2. Батько Ел’єгоеная, з Пахат-Моавових синів. Нащадки Зерахії вернулися з Вавилону на батьківщину разом із Езрою (Езри 8:4).

Зереш, Зереша (золото, золота): Жінка Гамана (Естери 5:10, 14; 6:13).

Зетам (оливка, оливкове дерево): Ладанів син чи внук, левит, ґершонівець (1 Хронік 23:8).

Зетан (оливка, оливкове дерево): Білганів син, веніяминівець (1 Хронік 7:10).

Зетар (зоря): Один із 7 евнухів або камергерів-управителів палацу перського царя Ахашвероша (Естери 1:10).

Зина (даний Зевсом; Зевс – це грецький бог світла, правди й державности; той самий бог, що в римлян Юпітер): Віруючий і, можливо, благовісник, за професією правник-адвокат, приятель апостола Павла, який згадує його ім’я разом із Аполлосом (Тита 3:13).

Зіза (достаток, рясність, багатство, велика кількість, безліч, подостатком, надмір, повність, повнота, овочедайність, плодючість, родючість, плодовитість; за іншим поясненням – блискучий):

  1. Син Шіф’і, князь батьківського роду в Симеоновому племені за днів юдейського царя Єзекії (1 Хронік 4:37).
  2. Син Рехав’ама від Маахи, дочки Авесалома (2 Хронік 11:20).
  3. Син Шім’ї, левит, ґершонівець (1 Хронік 23:10,11).

Зілпа (крапання, падіння, краплі, опади): Сирійка, Лаван дав її своїй дочці Лії, як супровідницю-послугачку, а Лія знову дала її своєму чоловікові Якову, як наложницю. Зілпа мала від Якова двох синів: Ґада й Асира (1 Мойс. 29:24; 30:9-13; 35:26; 37:2; 46:18).

Зімма (лихо, зло, шкода, пустощі; за іншим поясненням – ціль, мета, намір, призначення, цілеспрямованість):

  1. Син Яхата, левит, ґершомівець (1 Хронік 6:5).
  2. Син Шім’ї, левит, ґершомівець (1 Хронік 6:27).
  3. Батько або предок Йоаха, ґершонівець за днів юдейського царя Єзекії (2 Хронік 29:12).

Зімран (співати, піснею прославляти, співом урочисто хвалити Господа): Син Авраама від Кетури (1 Мойс. 25:2; 1 Хронік 1:32).

Зімрі (славетний співом, уславлений піснею):

  1. Син Салу, начальник батьківського дому Симеона. Пінхас списом забив Зімрі та мідіятянську княжну Кобзі, з якою Зімрі чинив перелюб (4 Мойс. 25:14).
  2. Зімрі, ізраїльський цар, панував у Тірці 7 день. Спочатку, коли Зімрі був провідником половини колісниць царської армії, він очолив змову проти царя Ели, Башиного сина, вбив його й сам зацарював у Тірці. Тоді нарід настановив царем над Ізраїлем провідника війська Омрі, який обляг Тірцу. Зімрі зобачив, що для нього нема жодного порятунку, пішов у царський палац, підпалив його й сам загинув у вогні (1 Царів 16:9-20).
  3. Один із 5 синів Зераха, Юдиного сина (1 Хронік 2:6).
  4. Син Єгоади, веніяминівець (1 Хронік 8:36; 9:42).
  5. Географічна назва країни, подана в зв’язку з пророцтвом про упадок Вавилону (Єремії 25:25).
Попередній запис

Захарій

Наступний запис

Зіф – Зох