Якими героями ми будемо в історії Бога? Це від нас залежить, від нашої егоїстичності або жертовної любові до Ісуса. Ми самі вирішуємо, як нам взаємодіяти з іншими персонажами, кожен з яких проживає конкретний «сюжет», в який їх помістив Бог.
Кожний побічний сюжет є однаковою мірою значимим і важливим для Бога. Тому немає значення, чи це сюжетна лінія бідної сім’ї, багатого підприємця, засудженого злочинця, бездомного ветерана, відважного рятувальника, безпритульної дитини-сироти чи дідуся або бабусі, що страждає на старече недоумство. Так само кожний герой є однаковою мірою значимим і важливим. Чому? Бо всі ми є рівними в очах Божих – і Він безмірно любить кожного з нас. А ще тому, що Христос помер за кожного з нас.
Якщо ми не приймаємо цього, наші погляди й переконання звужуються й окремих персонажів ми вивищуємо над іншими. Скажімо, успішний управитель виглядає набагато переконливіше, ніж наркоман, який відвернувся від своєї залежності. Життя професійного спортсмена має більшу цінність, ніж життя фермера-мігранта. Та якщо глянути на всіх цих осіб у розрізі вічності, усе виглядає інакше…
Ви все правильно зрозуміли! Усе зводиться до зміни нашого сприйняття і дій, які залежать від божественної благодаті та нашого розуміння історії автора й наших ролей у Христі. Як цікаво! Особливо з огляду на те, що автор не відкриває нам відразу всю історію – Він розкриває її поступово у Святому Дусі й через Своє слово: сторінка за сторінкою, розділ за розділом, упродовж нашої життєвої подорожі – кожного дня приймаючи повні благодаті рішення в семи найважливіших сферах життя (більше про ці сім сфер життя за покликанням див. в частині 1, Шлях).
Наше стале минуле
Мабуть, найсерйозніша перешкода (якщо глянути на наше життя радше як на історію, ніж на план дій) полягає в тому, що ми більше не в змозі відкидати наше минуле.
Воно завжди в чорно-білих тонах. Його неможливо забути чи стерти з пам’яті. Його неможливо змінити. Сумні події назавжди залишаться частиною нашої історії життя.
Однак із Божою допомогою нам не потрібно забувати чи змінювати минуле. Христос здатний перемінити значення нашого минулого без зміни самих подій. Усе, що нам необхідно зробити, – попросити в Бога милосердя і прощення за наші минулі помилки й гріхи, постановити змінитися з допомогою Його благодаті та попросити Його, щоб Він зло перемінив на добро, невдачу на успіх, біль на зцілення, бо «можливе все Богові» (Мт. 19:26).
Відтак ми можемо віддати Небесному Отцеві свою свободу. Відмовляючись від своєї волі, ми дозволяємо Йому замешкати в нас і діяти через наші рішення, а тому наші вчинки є повними любові, чесності, відваги і турботи. По суті, ми повертаємо Богу нашу вільну волю подаровану! Коли ми так чинимо, то стаємо повноцінними учасниками історії в усій її безмірній та вічній змістовності – повної благодаті драми, здатної зворушити всіх дійових осіб довкола нас.
Принести Богові в дар нашу вільну волю – радикальний вчинок, який може привести нас до цілковито нового життя!
Події набирають нових обертів
Бог обдарував усіх нас розумом і вільною волею, що, власне, і робить нас вільними героями в Його історії. Але вільними робити що? Робити все, що нам заманеться, незважаючи на наслідки? На жаль, деякі люди скажуть «так». Як свідчить досвід, велика свобода передбачає велику відповідальність.
Яка ж наша відповідальність перед Автором історії нашого життя? Чим ми зобов’язані Богові, Який бажає налагодити з нами зв’язок, не позбавивши нас свободи самостійно приймати рішення?
Ось моя відповідь: я вірю, що завдячую Йому своїм життям. Я хочу в усьому, що роблю, славити і хвалити Бога. Я бажаю належати Йому (бути там, де Бог хоче мене бачити, – у Його Церкві), сповняти своє покликання в Ньому (бути тим, ким Бог хоче мене бачити) і свою місію в Ньому (робити те, чого Бог від мене хоче).
Я впевнений, що це і є наше покликання в житті: погодитися на провід Святого Духа, щоб реалізувати свої таланти, дари, якості, чесноти та креативність; наслідувати Христа за будь-яких обставин: удома, у храмі, будь-де і в такий спосіб віддавати честь і славу Богові, нашому Небесному Отцеві. Я називаю це життям за покликанням.
Наше призначення в житті не зводиться лише до вибору правильної спеціальності в коледжі чи кар’єрного шляху, це щось значно більше. Наше покликання охоплює період усього нашого життя, і ми повинні сповняти його в кожному аспекті свого життя.
Подібно до того, як ви не схожі на інших героїв Божої історії, так і ваше особисте покликання та місія, призначені спеціально для вас з урахуванням вашої індивідуальності та дарів, є по-своєму унікальними. Розпізнавши своє покликання і місію, ви отримаєте відповідь на найголовніші запитання, які ви собі ставили: яким Бог хоче мене бачити і що Він хоче, щоб я робив? Більшість людей проводить усе своє життя в пошуках відповіді на ці запитання, але, на жаль, багато з них зовсім не там шукає, а тому ніколи не знайде відповіді.
Але якщо ви таки виявите своє особисте покликання і завдання в житті, вони можуть стати для вас дороговказом на життєвому шляху до Отця, а Дух Святий надихатиме вас на мудрі рішення і благі вчинки, що додасть у ваше життя внутрішнє задоволення і наповнить його значенням. Це варте того, щоб витратити час на пошуки свого покликання і завдання в житті.
Перш ніж ми продовжимо, хочу звернутися до тих, кому здається, що ми занадто вже заглибились: не тривожтеся.
Поняття належності, покликання і місії можна найкраще зрозуміти з християнського погляду. Якщо ви не християнин, ці поняття можуть видаватися вам недоцільними. Проте навіть якщо ви не вірите в усі ці речі, ви, все-таки, можете застосувати їх у своєму житті – якщо розглядатимете їх як частину процесу самопізнання, про який я раніше згадував.
Отож наступні розділи насправді можуть бути вам корисними, і якщо ви залишатиметесь відкритими, то можете більше дізнатися про те, як стати такою особою, якою Бог вас задумав. Це захоплива пригода, в якій ви поступово пізнаєте себе!