Як вільні герої, ми можемо домогтися щастя, шукати радості й задоволення наших потреб так, як самі того захочемо. Але щоб бути героями, які реалізували себе в Божій історії, нам потрібно зрозуміти, що означає бути частиною цілого. Кожен із нас народжується з бажанням бути частиною чогось: сім’ї чи певного кола друзів, окремої спільноти чи певного виду діяльності, приділяючи увагу тому, частиною чого ми є.
Зрештою вибір зводиться до того, щоб бути частиною світу та його культури корупції або належати Богові – Творцеві нашого життя і нашої культури спілкування. Вибір за нами: від нас залежить, приймемо ми чи відкинемо Його благодать у нашому житті.
Багато героїв у Божій історії вирішує стати частиною світу – будує свою оселю на піску влади, суспільного становища чи гордині. На перший погляд, у цьому немає нічого поганого, але насправді це шкідливі залежності, які зводять поняття «належності» до безвиході самознищення.
Є, однак, герої, які вибирають належати Богові, будують свою оселю на скелі безперестанного товаришування з Христом – належність, що виявляється через їхні міцні, близькі стосунки і через почуття гармонії в найважливіших сферах життя.
Належати Христу означає бути частиною Його сім’ї, Його спільноти – Його Церкви. Не заглиблюючись у богослів’я чи духовність, ми знаємо зі Святого Письма, що Христос заснував Церкву як сім’ю Божу.
У Його сім’ї ми з’єднані з Ним і належимо Йому. Ми стаємо частиною сім’ї Божої під час хрещення. Бути охрещеним означає, що ми стаємо новими особами в Христі. Відтак ми є не просто членами сім’ї Божої, Його спільноти – ми єднаємося з Христом і Його Церквою в постійній молитві. Під час молитви в спільноті, а також під час особистого читання Біблії ми продовжуємо більше дізнаватися про істинне значення і сенс нашого життя. Але як щодо всіх інших людей та їхніх ролей (персонажів) у грандіозній історії Бога?
Вони також є частиною історії нашого життя. У Божому плані ми є особами, відокремленими одне від одного; усі ми покликані бути членами сім’ї Божої. Ми перебуваємо в тісних взаєминах з іншими героями – дійовими особами в нашому житті.
Вони, як і ми, покликані до співпраці з Богом – до здійснення волі Отця за режисируванням Святого Духа. Кожна особа в нашому житті відіграє свою виняткову роль і в такий спосіб допомагає нам самим зрозуміти і виконати свою. Ці персонажі – а також події та обставини, що мають місце в нашій історії – є важливими для виконання нами своїх ролей.
Життя не будується за принципом «Зроби сам»
Я хочу запропонувати вам радикально змінити ваші погляди на життя: перемінити ваші розум і серце.
Чому? Бо, якщо ви бачите себе як єдиного автора, героя і режисера своєї історії, тоді ви вибудовуєте своє життя за принципом «зроби сам» без огляду на жодні вказівки й основний план. Так, наче ви будуєте дім без проекту. Результати вас точно не втішать, а навіть дуже засмутять. Будинок, найімовірніше, зруйнується.
Але якщо ви бачите себе частиною грандіозної історії, в якій можете взаємодіяти з іншими персонажами, більше того, навіть із самим автором, тоді життя набуває правдивого змісту і спрямування. Ви збудуєте свою оселю на скелі (див. Мт. 7:25), фундаментом якої буде Божий чудесний план (Біблія). Як наслідок, ви впевнено рухатиметесь дорогою до цілковитої самореалізації та вічного щастя.
Якщо ж ви бажаєте відділити себе від унікального і неповторного плану, який Бог задумав для вас, то ви ризикуєте ніколи не віднайти радості і змісту життя. Це як віддати перевагу перегляду чорно-білого телевізора зі слабким сигналом антени і малою гучністю замість телевізора з великим екраном, яскравими кольорами та високоякісним звуком!
Цілком певна краса – справжня свобода! – ховається в орієнтації на вічність. З таким підходом ви зосереджуєте свою увагу на речах, що не проминають; і переймаєтеся тими сферами вашого життя, що мають найбільше значення з позиції Бога, а не світу. Наскільки ви любите інших. Наскільки ви стійкі у вашій вірі. Наскільки вам вдається справлятися зі своїми поривами й пристрастями. Ми вчимося дивитися на світ із перспективи вічності під час постійної молитви в спільноті та щоденного читання Біблії.
У Своїй любові Бог створив людей, щоб розділити з нами Своє життя. Через гріх люди втратили єдність з Богом (й одне з одним), відділившись від Нього і перейшовши в стан смерті. Щоб звільнити людей від гріха, зцілити й відновити єдність між ними, по-перше, як написано в Старому Завіті (давньоєврейських текстах), Бог пообіцяв людям прихід Спасителя і відкрив їм через Мойсея Свій закон. Приставши на велику обітницю (завіт), Ізраїль прийняв Божий закон і став народом Божим. Бог посилав пророків, щоб підготувати Свій народ до приходу Спасителя. По-друге, як написано в Новому Завіті (християнських текстах), Бог послав Свого Сина, Ісуса Христа, щоб виповнити Свою обітницю – спасти людей від гріха і знову повернути нас до життя. Через Свою жертовну смерть на хресті та воскресіння з мертвих Христос уклав новий і вічний завіт між Богом і людьми – і в такий спосіб установив новий народ Божий, Церкву.
Однак Отець ще не завершив Своєї історії і не витесав на камені всі події Своєї історії. Якщо ми добрі герої, які погоджуються на супровід Святого Духа, то ми щодня будемо наслідувати Христа в тому, що прийматимемо мудрі й доцільні рішення і таким чином сповнятимемо в нашому житті волю Отця.
Божа історія вже сповнена Його благодаті, а також Його правди, краси й доброти; а через героїв виявляється присутність Христа – Його любов і милосердя. Коли ми завдяки Його благодаті активно співпрацюємо з Богом, Святий Дух щодня допомагає нам приймати правильні рішення.
Але якщо як ми відвертаємося від Бога і приймаємо егоїстичні, гріховні рішення? Тоді ми можемо навернутися до Бога і попросити в Нього милосердя та прощення. Через заслуги Його Сина, Ісуса Христа, ми можемо отримати прощення і мир, почати заново жити.
Щоб повернути нас до життя в Христі, Бог «редагує Свою історію». Він вносить зміни – задля нашого добра, – коли ми діємо всупереч Його Божій природі та Його вічному плану для нас. Та оскільки в Його історії залучені всі «дійові особи», наші рішення також впливають і на них – їм на краще чи на гірше. Бути послідовником Христа означає починати все спочатку, знову й знову… на щастя для нас!