Я розповів історію Пола в цьому контексті з двох причин. По-перше, вона глибоко мене зворушила і, безумовно, надихне инших. Знемагаючи в тюрмі за вбивство, розуміючи, що його ніхто не любив і не потребував у цьому житті, цей чоловік віч-на-віч зіткнувся з Божим милосердям! Замість осуду за свої гріхи й злочин він дістав прощення без жодних умов, і все старе було забуте. Усе це глибоко хвилює мене, бо я також пережив таке неймовірне прощення!
Але минуле Пола допоможе нам також зрозуміти проблему наруги над дітьми. Його випадок типовий для більшости кривдників дітей, які також мали важке дитинство. Батьки виробляють власний стиль виховання малюків, дивлячись на своїх тата і маму – своєрідний взірець. І навіть коли їм не до вподоби, як із ними поводилися, на них впливає цей стандарт. «Саме так слід робити», – наче кажуть вони. Відтак, коли ми дорослішаємо і починаємо виховувати власних дітей, то в стані розчарування і стресу схильні імітувати те, чого навчилися удома. Понад 60 відсотків жорстоких батьків самі страждали від наруги удома; саме тому вони потребують нашої любови й розуміння, а не осуду.
Хоча ми розуміємо її причини, наругу над дітьми не можна терпіти. Її вплив на малюків у процесі розвитку може бути спустошливий. Саме тому я рекомендую метод твердої любови, коли один із батьків бачить, що хлопчик чи дівчинка зазнає постійних знущань із боку партнера й реагує на це. Звісно, до цього твердження я міг би додати цілий перелік уточнень. Те, що хтось один може витлумачити як наругу, инший вважатиме лише доречним виявом дисципліни. Найкраще, коли батьки, які не можуть дійти згоди відносно методів виховання, звертаються до мудрого, незаангажованого консультанта, що зможе стати посередником у конфлікті.
Але будьмо реалістами. Сьогодні в сотнях тисяч сімей один із батьків усвідомлює несправедливість і жорстокість з боку иншого. Можливо, батько надто бурхливо реагує на звичайну дитячу поведінку і б’є дітей у гніві і з помсти. Або матір лупцює крикливе дитинча чи надто суворо карає старшу дитину. Що стурбований батько має робити за цих обставин? Звернувшись до влади, він ризикує зруйнувати свою сім’ю і викликати гнів подруга. Крім того, це може погіршити репутацію сім’ї в спільноті і призвести до втрати друзів. Часто ціна надто велика, і батько чи матір вирішують не платити її. Тому діти несуть тягар несправедливости без жодного захисту.
Навіть гірше: за останні роки я довідався, що багато матерів свідомо дозволяють своїм чоловікам із таких же причин здійснювати сексуальну наругу над дочкою! Я не раз стикався з ситуаціями, коли маленька дівчинка мала послаблювати сексуальний тиск на матір, задовольняючи потяги батька. Ви скажете: неймовірно! Навряд! За оцінками, від 20 до 25 відсотків жінок у нашій країні зазнавали в дитинстві сексуальної наруги, і більшість із них у власній оселі. Я говорив із цими людьми, коли вони ставали дорослими жінками. Майже кожна з них має шрами, які ніколи не загояться. Вони відчувають величезну огиду й відразу, але не до свого батька, а до себе! «Я почуваюся такою брудною!» – це типові слова. Вони ніби цілковито визнають свою вину за те, що сталося.
Матері і батьки, якщо це відбувається у вашій оселі, вам просто слід рятувати дитину! Далі це не може тривати і дня. І жодних виправдань. Навіть ризикуючи завдати шкоди власному подружжю, ви мусите захистити хлопчика чи дівчинку, що страждають від сексуальної наруги. Кожна дитина заслуговує на шанс рости зі здоровими душею й тілом. Я закликаю вас вже сьогодні звернутися по професійну допомогу. Якщо ви не знаєте, з ким порадитися, поговоріть зі своїм педіятром або подзвоніть на гарячу лінію «Дитячої допомоги» для одержання анонімної консультації. Вам дадуть телефони місцевих установ, що допоможуть. Якщо, попри все, наруга триває, заберіть дитину з дому, де це відбувається. Це тверда любов на полі бою! Тоді нехай Господь веде вас, поки ви будете прагнути примирення і зцілення у своєму подружжі.
І наостанок. Якщо ви знущаєтеся з дитини, не чекайте і дня, а відразу отримайте професійну консультацію. У більшості міст є організації, які допомагають батькам із цією проблемою. Звісно, буде болісно визнати завдяки дітям кривду, але якщо ви почнете діяти тепер, то ваші син чи дочка ще матимуть шанс одужати і жити нормальним життям у ці вкрай важливі роки розвитку. Ви ніколи не пошкодуєте, що вирішили цю важливу проблему, поки не стало запізно. Не будьте схожими на батька Пола Паверса, який тільки в останні дні свого життя на землі виявив любов до сина. Той самий Господь, що змінив його життя, хоче творити чудеса у вашому.