«І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув. І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої! І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає. Ісус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх? Що легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи? Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож каже Він розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім! Той устав і пішов у свій дім. А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку владу!…»
Сотні років у всьому світі багато можновладців користувалися своїми правами не на благо людей, а на користь собі; роблять вони це і зараз. Влада асоціюється в народній свідомості з репресіями, порушенням прав людини і іншими неприємностями. Представники влади – це поліцейські, важливі і безжальні судді, готові запроторити вас до в’язниці; це чиновники і бюрократи, які тільки ускладнюють життя простих громадян. У деяких країнах, приміром, до вас у двері можуть постукати о 5 годині ранку, відвести і сильно побити, а можливо, навіть убити. Людей змушують кидати сім’ю і їхати на заробітки або, навпаки, не дозволяють покидати рідне місто. Здається, що можновладці – це люди, які ні перед ким не відповідають за своє самоправство. У всіх згаданих випадках влада – це люди, які можуть робити те, що заманеться. Частенько за їх спиною стоїть сильна армія, готова підтримати їх у будь-який момент. Влада означає насильство, і недивно, що саме слово «влада» викликає в нас підозри.
Проте ми знову зустрічаємо це слово в Євангелії: у Ісуса є влада. Ми вже знаємо, що в Нього є влада учити, зціляти хвороби на відстані, влада над штормом, влада над бісами. Тепер ми бачимо, що в Нього є влада робити те, що доступно тільки Богові. Ісус може відпускати гріхи, змінювати людське життя і звільняти людей від тих сил, які позбавляли їх здібності рухатися. Чи схожа Його влада на ту, яка знайома нам сьогодні?
Допустимо, що є і така влада, за якою немає армії і насильства, яка не вставлятиметься у ваш будинок о 5 годині ранку. Ця інша влада править за підтримки сил свободи і любові, і Євангеліє якраз і пропонує нам дізнатися про таку владу дещо краще.
Діла Ісуса були такі великі, що вони викликали заздрість і обурення в багатьох людей, які мали хоч якийсь авторитет у цьому світі. Матвій у віршах 6 і 8 пояснює це тим, що Ісус мав саме новий вид влади, і нам слід звернути на це особливу увагу. У розповіді про зцілення розслабленого Ісус оголошує про прощення гріхів цієї людини. У даному контексті слово «простити» буквально означає «відпустити» гріхи далеко-далеко – туди, де вони будуть назавжди забуті. Прощення гріхів не було найголовнішим під час більшості зцілень, здійснених Ісусом, але, звичайно, там воно теж було присутнім. З першого погляду на розслабленого, який лежав на ложі, Ісус зрозумів причину його паралічу: саме психологічний стан людини довів її до повної неможливості рухатися. Ця людина скоїла щось таке, чого вона глибоко соромилася; вона, дійсно, була винна і знала про це. Відчуття провини, що мало-помалу терзало її, у підсумку все більше опановувало, не дозволяючи щось робити і рухатися. Тоді друзі і принесли розслабленого до Ісуса – з вірою в те, що Він може допомогти.
Ісус бореться з духовним корінням хвороби, і, як наслідок, людина зціляється фізично. Христос робить це за допомогою дарованої Йому Богом влади прощати гріхи. Він діє як «Син Людський» – єдиний, хто міг володарювати над силами зла (Дан. 7:13-14). Тому в Нього є право оголосити гріх «переможеним ворогом» – і відпустити його.
У цьому розділі, що наближає нас до кульмінаційного моменту в Євангелії, ми можемо вже оглянути всю місію Ісуса. Він прийшов як Син Людський, Месія, представник Ізраїлю. Ісус прийшов, щоб звільнити Ізраїль не лише від римського, але і від бісівського гніту – сильнішого і безжального. Головна Ісусова мета – звільнення людства від гріхів, здатних викликати не лише параліч, але і смерть. Тому в розповіді про розслабленого використовується те ж слово, яке буде спожите для опису воскресіння Христового. «Уставай», – сказав Ісус, і людина встала, «повстала», «воскресла». Коли йдеться про відпущення гріхів, не так далеко до воскресіння людини Богом, на якому б рівні воно не здійснювалося.
Ця історія показує нам і ті сили зла, які привели Ісуса на хрест; тим самим вони мимоволі внесли вклад у вирішальну перемогу Христа над гріхом. Владна заява Ісуса, що гріхи людини відпущені, викликали обурення тих людей, які вважали це місією самого Бога, – за допомогою Храмових священиків. Ці люди не були готові до того, що одного разу Бог передасть таку владу Синові Людському. Атака на Нього тих сил, чия влада була підірвана Ісусом, тривала і досягла апогею, коли Він з’явився перед первосвящеником і говорив про владу, дану Синові Людському (26:64). Після цього на Ісуса чекала смерть, яку Він прийняв за всі гріхи людські. А воскресіння Ісуса Христа – знак того, що Бог був з Ним і дав Йому владу зціляти і відроджувати світ.