Мета спілкування

Почнімо з найважливіших справ, тобто зі запитання про мету. Його варто поставити собі щоразу, коли розумна істота береться щось виконувати. Коли людина щось робить, вона повинна знати, що саме робить, навіщо це робить, а також знати наслідки власного вчинку і брати за них відповідальність. Мета спілкування полягає (принаймні, так повинно бути) у спільності осіб, в їхньому зближенні та єдності. А зразком подружньої спільноти є незбагненне сопричастя Божих Осіб, Пресвятої Трійці. За такого формулювання не залишається нічого іншого, як тільки впасти на коліна. Тут треба звернутися до таїнственної благодати і черпати з її джерела. Основне «людське» знаряддя побудови цієї незбагненної спільноти – це належне спілкування.

Зі словом «спілкування» дуже часто послуговуються словом «порозуміння». І тут варто звернути увагу на значення слова. «Порозуміння» однозначно вказує на необхідність застосування розуму. Це дуже важлива вказівка. Адже розмови не повинні відбуватися на емоційній хвилі, а базуватися на розумових аргументах. Мета доброї розмови має полягати в зрозумінні одне одного (а при нагоді, коли доведеться висловити, про що йдеться, також зрозуміння самого себе).

Розумне формулювання проблеми є основою для її конструктивного вирішення. Коли в «розмові» хтось вперто відмовляється застосувати розум і чорне називає білим, то замість того, щоб дратуватися, ліпше припинити намагатися «порозумітися». Щось подібне відбувається в медичних установах: коли хтось згадує про «право ненародженої дитини на життя», то лунає відповідь, яка цілком суперечить розумові, стану наукових знань і навіть здоровому глуздові: «Це не дитина, а лише плід, і взагалі – це ще не дитина». Тут забуваємо, що приналежність створіння до виду визначається однозначно на основі генетичного коду.

Генетичний код людська істота має з моменту зачаття! А потім, замість того, щоб навести бодай якісь розумні аргументи, починається «гра на емоціях», коли наводять драматичний опис на кшталт: «Батько – алкоголік. Вдома – десяток дітей. П’яний чоловік ґвалтує дружину. Дитина – на смітнику» тощо. Щоб бодай щось раціонально узгодити, треба використовувати раціональні аргументи, а не вдаватися до емоцій, розповідаючи про крайні випадки, від яких крається серце. Отож, порозуміння можливе не завжди і не з кожним, тому що вимагає вміння і готовности використати розум.

Повертаючись до мети спілкування, варто зазначити, що спілкування між людьми полягає не в оскарженні, доведенні провини, намаганні перемогти, а також не в психічному знущанні чи приниженні співрозмовника. Метою не може бути і маніпуляція, обман, дезорієнтація, переконування когось у тому, що він не має рації, коли насправді він її таки має тощо. Всі розмови, які мають такий характер, по суті (з погляду зрозуміння цілі) є абсурдом, запереченням основної мети спілкування. Дуже часто доходить до словесного насильства. Так, словами також можна тероризувати.

Практична конкретна порада, яка завжди ефективна

Перш ніж розпочнеш розмову, спочатку задумайся, чого ти хочеш домогтися, чи ця мета згідна з любов’ю, тобто чи вона спричиниться до поглиблення стосунків і принесе добрі плоди.

 

Попередній запис

Спілкування

Наступний запис

Маніпулювання в спілкуванні