Пекло – одна з найважчих тем, з якою мені доводиться стикатися як пасторові. Не люблю говорити про пекло. Однак коли читаю слова Ісуса, вони постійно нагадують мені про те, що пекло існує і є місцем вічних мук. Ісус сказав, що дорога, яка веде до занепаду й погибелі, дуже широка й чимало людей простує нею (Мт. 7:13).
Більшість людей не хоче думати про смерть і вічність. Просто воліють жити, усе заперечуючи. Не думають про те, як виглядає вічність у пеклі, про яке Ісус сказав, що там ніколи не згасає вогонь (Мр. 9:43-44). Саме тому Він так багато говорив про пекло. Знав, що люди намагатимуться позбутися цих думок. А диявол їм у цьому допоможе, обманюючи їх і зі всіх сил перешкоджаючи вірити в Ісуса й пекло.
Ісус навчав, що Божа справедливість вимагає, щоб існувало місце для тих, які відкидають Його жертовну смерть на Голгофі. Сказав також, що пекло було створено не для людей, а для диявола та його ангелів (Мт. 25:41). Бог не хоче, щоб хто-небудь загинув (2Пет. 3:9). І це тому Ісус прийшов, щоб померти за наші гріхи. Кожен, хто прийме Його прощення, уникне пекла й вічно житиме з Ним на небі.
Однак диявол має іншу мету – забрати із собою до вогненного озера стільки людей, скільки зможе. Він робить усе, щоб їх ошукати та не дати їм прийти до спасення, яке Ісус пропонує всім, хто прийме Його як Спасителя. Пробує переконати людей, що не треба вірити в Його існування, і глузує з тих, які вірять.
Яка атмосфера панує в пеклі?
Яка атмосфера пануватиме в пеклі? Вирішальний вплив на це матимуть ті люди, які туди потраплять. Біблія каже, що в пеклі опиняться пияки, перелюбники, розпусники, чорнокнижники, убивці, ідолопоклонники, обманщики та всі інші люди, просякнуті злом (Гал. 5:19-21; Об. 21:8). Отож, це буде не надто приємне місце. Навіть якби пекло не було місцем вічного вогню й страждань, з огляду на його мешканців там однаково панувала б нестерпна атмосфера.
Ісус описав пекло в притчі про багача. Отож, багатій утішався життям, купаючись у розкошах. Своє багатство він використовував екстравагантно й егоїстично. А тим часом біля воріт його маєтку лежав жебрак Лазар і мріяв, щоб йому дісталися хоча б крихти зі столу багача. Його тіло було вкрите виразками й струпами, а життя – сповнене страждань. Коли жебрак помер, ангели забрали його до раю, щоб перебував там з Авраамом. А невдовзі закінчив свій земний шлях і багатій. Ісус сказав, що після смерти він терпів муки у вогні аду.
Поглянувши вгору, багач побачив Авраама й попросив його, щоб той наказав Лазареві вмочити палець у воду, прийти до нього й прохолодити йому язик. Авраам, однак, відповів, що це неможливо, бо між ними – велике провалля. Тоді багатій попросив, щоб Лазар повернувся на землю й застеріг його братів, щоб і вони не потрапили до місця вічної муки (Лк. 16:20-27). Проте й це виявилося неможливим. Розповідаючи цю притчу, Ісус дуже чітко показав, що пекло – реальне місце й не існує втечі від страждань для тих, хто туди потрапить.
Ісус також сказав: «Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?» (Мр. 8:36). Ідеться не про те, що багатство погане саме собою. Просто Ісус наголосив, що коли ти живеш для того, що цей світ вважає «зиском», то можеш утратити власну душу. Щоб провести вічність із Христом, мусиш попрямувати за Ним уже на землі.
Цілком можливо, що багато професорів, науковців, лікарів, зірок спорту й музики та інших відомих людей утратять свої душі. Ніхто не уникне вічного осуду, якщо не прийме спасення, доступного через кров Христа. Біблія каже, що немає жодного іншого імени, яким можемо спастися (Дії 4:12). Тільки підкорившись пануванню Христа, зможеш уникнути жахіть пекла й забезпечити собі вічне життя на небі – разом з Ним.
Говорячи про пекло, Ісус уживав такі слова, як «погибель», «осуд», «темрява», «розпач», «невгасимий вогонь». Чи ти уявляєш собі вічне життя в мороку? Нескінченне прагнення побачити світло дня? Благання полегшити страждання, якого завдає палюче полум’я? Неможливо жити зле й добре померти!
Якщо живеш зле, зле й помреш і потрапиш до того місця, яке називаємо пеклом. Це місце позбавлене Божої присутности. Там немає світла! Немає любови! Немає спокою! Немає радости! Біблія твердить, що пекло – це місце безконечних мук, які тривають удень і вночі й на віки вічні (Об. 20:10).
З пекла неможливо втекти, не можна також бути достроково звільненим звідти за добру поведінку. У того, хто потрапив туди, уже немає жодного виходу. Це вибір, який здійснюєш під час життя тут, на землі. Це страшний наслідок відкинення Христа. Вчинивши так, прирікаєш себе на вічність у жахливому місці, яке називається пеклом. Пекло – це не жарт! Друзі можуть зіштовхнути тебе в пекло своїм сміхом і кпинами, однак їхній сміх, без сумніву, не визволить тебе звідти.
Щоправда, Біблія містить чудову новину. Якщо опам’ятаєшся й приймеш Христа як свого Спасителя, Бог зітре всі твої гріхи та навіть не згадуватиме про них (Іс. 43:25). Інакше кажучи, Бог твердить, що якщо отямишся, то в Його розумі твої гріхи перестануть існувати. Він прийме тебе як свого сина або доньку, даруючи тобі прощення та привілей вічного життя з Ним. Можеш замінити жахливе місце, яким є пекло, на інше, неймовірно гарне, тобто небо.