Процес переміни повинен постійно тривати всередині нас.
Щодня.
Коли ми когось зустрічаємо, у нас відбуваються зміни, виникають певні реакції, нехай і приховані чи несвідомі.
Після кожної зустрічі ми стаємо іншими порівняно з тим, якими ми були до неї.
Я особисто знаю, яку переображальну силу має зустріч з особою, яку любиш.
Звісно, щоб змінитися, треба завжди бути автентичним, покірним і поважати іншого, сприймаючи його як щось священне.
Позбутися стереотипів і упереджень.
Наскільки ми зосередимося на Богові, настільки просунемося вперед на шляху зросту і настільки ж захистимо себе від маніпуляцій.
Часто, особливо в подружжі, ми ніби розчиняємося в іншому, втрачаючи власну ідентичність і даючи цій особі неймовірну владу над собою.
Усе це стається тому, що ми практично не змінилися.
Ми просто не знаємо, ким ми є насправді.
Афективні взаємини в подружжі є серйозним випробуванням, оскільки часто проскакує потреба розчинитися в іншому – і це треба прийняти, – але потім необхідно відділитися, дистанціюватися від іншого, роздумати, поглибити наші почуття і, особливо, докласти всіх зусиль, щоб перетворити на позитив той негатив, який ми віднайдемо в собі. Після того треба знову зблизитися, і це возз’єднання буде триматися на чомусь більш свідомому, глибшому і вищому.
Звичайно, любов дає багато можливостей для активної переміни, але все впирається в бажання зростати.
І, наприклад, зовсім іншим є процес переміни під час сну.
При цьому особа нічого не робить, не докладає зусиль, не вирішує. Ми засинаємо під натиском негативних переживань, а зранку прокидаємося спокійні і бадьорі…
У разі несвідомих процесів відбувається своєрідна інтеграція та оздоровлення психіки.
Класичні психоаналітики завжди використовували інтерпретацію снів. Це теж може стати можливістю для зросту, переміни, адже події інтерпретуються, переосмислюються підсвідомим переживанням, а фігурам, які в сні були замасковані, надається певний сенс.
Однак, як ви знаєте, я надаю перевагу переображенню, яке відбувається згідно з правилами перших монахів: ora et labora[1].
Я був успішним психотерапевтом понад сорок років, але зустрів набагато більше людей, що прямували шляхом активних перемін, у коридорах монастирів, аніж у передпокоях кабінетів психологів.
Ви не можете собі уявити, яку переображальну силу мають молитва і духовна медитація, особливо тоді, коли вони протягом дня мудро чергуються з роботою.
Молитва і медитація – це шляхи для встановлення глибоких взаємин з Богом, Який є невичерпним джерелом, що дає мені можливість продовжувати працювати. За таких умов робота перестає бути стимулюючим чи паралізуючим процесом, шляхом втечі чи можливістю отримати владу, перетворюючись на практичне продовження молитви і духовних розважань.
[1] Молися і працюй (прим. пер.)