Часто можна почути: Обоє дітей працюють і не мають часу, щоб залагоджувати справи в різних установах. І тому ви проводите довгі години в чергах на пошті, у банку, у податковій, у відділенні соціяльного захисту. Ви на це погоджуєтеся, хоча вам уже віддавна докучають болі в хребті, та й ноги вже не ті, що колись. Та чого не зробиш заради дітей?
А діти стоять замість вас у чергах? Звичайно, коли це необхідно. Але ідея про те, щоб обтяжувати тестів-свекрів полагодженням різноманітних справ, яке займає чимало часу, – невдала. Звичайно, у кризових ситуаціях це допустимо. Але пам’ятайте про те, що молоді дуже швидко почнуть ставитися до кожної ситуації, як до кризової. Замість того, щоб стояти за них у черзі, подаруйте їм якийсь засіб природного походження, який поліпшує пам’ять і редукує стрес, оскільки стояння в чергах нервує не лише їх, а й вас.
Залишається проблема з часом. «Вони багато працюють, майже не мають вільного часу». А хіба доба вже не триває 24 години? Погляньмо на це з іншого боку. Молоді кажуть, що не мають достатньо часу на полагодження справ, та їх дуже часто можна побачити на дискотеках, у ресторанах і барах, на футбольних матчах, у спортзалах тощо. Їм цілком достатньо часу, щоб подивитися трансмісію футбольного матчу.
«Все це вони роблять увечері, після роботи, у вихідні дні, а тоді всі установи зачинені».
Саме так. Як і багато інших осіб, ваші діти живуть для вечорів, вони вважають, що вечір – це кульмінація дня. Вони поповнюють ряди «нічної популяції», а додому повертаются приблизно тоді, коли ви прокидаєтеся, щоб зайняти місце в черзі.
Вам не видається, що тут щось не так? Бо особисто я в цьому переконаний.
Ми живемо поза часом і нижче своїх можливостей. Потрібен доказ? Години роботи. Технологічний прогрес звільнив нас від зайвих зусиль, і багаторазового повторення тих самих дій, водночас він поставив нас у залежність від машин, наприклад, від комп’ютерів. Всі ці машини чи комп’ютери працюють дуже швидко, а це спонукає зробити хибний висновок, що вони заощаджують нам багато часу, і його можна призначити на відпочинок. Все навпаки. Вони забирають наш час, реквізують його, крадуть. Люди, які не можуть на роботі обійтися без комп’ютера, проводять довгі години, ніби прицвяховані до екрана. Вони втрачають почуття часу і дійсности. Це вже ні для кого не є таємницею, та більшість фірм не звертають на це уваги. У сучасному світі працювати – означає одружитися з фірмою, а щонайменше, з фахом, а це вже справжня бігамія.
Не дозвольте, щоб діти послуговувалися вами. Буде ліпше, якщо ви спровокуєте їх, і вони збунтують проти нічного способу життя. Навчіть їх бути свідомими громадянами та працівниками, які спроможні відкидати ті моделі життя і праці, які їм накидає суспільство. Не йдеться про те, що їх треба відкинути з фінансових причин (у новій моделі праці марнотратство матеріялів, людських зусиль та часу – величезне), а тому, що вони не дають задоволення у фаховій сфері.
Повторюю ще раз: не дозволяйте, щоб до вас ставилися, як до комівояжера. Ви – тесті чи свекри, а не кінний експрес, який галопом біжить у вказаному напрямку. Оплата комунальних послуг та покупки – це справа ваших дітей і нікого більше.
«Але коли я йду оплачувати свої квитанції, то можу оплатити їхні».
Так, згода, але є одна умова: наступного місяця вони підуть оплачувати квитанції, свої і ваші. Я навмисно провокую вас, щоб ви вчилися гамувати природну батьківську щедрість і не забезпечували дітям алібі їхньої бездіяльности.