Наче й зустрічаюся із цим хлопцем, та він весь час не впевнений у своїх почуттях, оскільки йому подобається також інша дівчина. Я дізналася, що він цілувався з тією дівчиною, але він хоче залишити собі відчинені двері для наших взаємин. Що мені з цим робити?
Замкнути двері. І ось чому: вчинками цього хлопця керують емоції замість принципів. Навіть якщо він вирішить зв’язати життя з тобою, можеш не сумніватися, що взаємини будуть такі ж надійні, як і його почуття. Почуття зміняться, і він разом з ними.
Далі ще більше: якщо цілувався з іншою дівчиною, водночас виявляючи зацікавлення тобою, про що говоритиме йому твоє подальше перебування з ним? Це свідчитиме, що ти таку поведінку сприймаєш як щось нормальне. Із боку хлопця це виглядатиме, наче ти хочеш втримати його за будь-яку ціну. Цим ти спонукаєш його втратити будь-яку повагу до тебе, а незабаром ти вже й сама себе не шануватимеш. Тож замість чекати й сподіватися, що він обере саме тебе, замкни двері, і нехай він собі мріє бути гідним такої дівчини, як ти.
Якщо жінка не вимагає поваги та відданості, на які заслуговує, вона стає найгіршим ворогом самої себе. Чоловіки погано ставляться до неї, бо вона їм це дозволяє. Тому не бійся говорити хлопцеві: «Я не чекатиму безконечно, поки ти сам не знаєш, чого хочеш. Якщо не можеш визначитися, я це розумію як “прощавай”». Коли йдеться про взаємини, то має бути або стовідсоткова відданість, або нічого. Хоче зустрічатися з іншими – мусить мати мужність прийти до тебе й сказати про це, а не ховатися по кущах.
З іншого боку, якщо він не зобов’язувався зустрічатися лише з тобою, то це не було нечесністю чи віроломством, коли побачився з іншою. Тебе може не влаштовувати те, як він учинив, та це один із наслідків ситуації, коли пара молодих людей «наче» зустрічаються.
Як ти сама бачиш, затягування неконкретних взаємин тільки наражає людей на більші проблеми. Я впевнений, що тобі часто доводиться чути від пар: «Та ми не хлопець і дівчина, ми просто зустрічаємося». Або: «Ми не закохані, але він сказав моїй подрузі, що якось так». Не задовольняйся стосунками, які лише «якось». «Якось» лежить сміття у відрі. А в тому, що стосується взаємовідданості, ти заслуговуєш на повну ясність. Дівчина, що не хоче вчитися вимагати цієї повної ясності, врешті залишається зі співмешканцем, який, замість пропонувати шлюб, вручає їй американську ерзац-обручку – «перстень обіцянки»[1], оскільки боїться будь-якої відповідальності. А вона тим задоволена й заспокоєна, бо страшенно тішиться будь-яким знаком уваги від нього.
І тут треба усвідомити, що справжні доленосні стосунки не «трапляються». Це наслідок свідомого рішення шанувати себе. Тобі треба навчитися цієї самоповаги, щоб не натрапляти щоразу на хлопців, котрі не хочуть тебе шанувати. У ситуації, про яку ми говоримо, цей хлопець заслуговує приходити до тебе на побачення як хтось «більш ніж просто друг», тільки коли він насправді припинить стосунки з іншою дівчиною й матиме намір бути лише з тобою.
Та навіть якщо він так учинить, я б не радив кидатися знову в ті самі взаємини з ним. Хлопець мав би побачити, що ти не чекаєш на нього з покірністю й готовністю потішити його, завжди доступна на випадок, коли він буде стомлений від інших знайомств. Зачекай і не роби собі шкоди, кидаючись йому в обійми. Не варто чекати від нього й чудесної зміни характеру, як би красномовно він не розповідав про переміни у своєму серці. Щоб вибудувати довіру між людьми, треба багато часу, а коли він очікує, що ти довірятимеш йому всім серцем, то в цих взаєминах є дуже багато того, що треба відбудовувати заново. А як він уже до певної міри порушив зв’язок із тобою, то немає гарантії, що це не повториться знову.
Трапляється, що дівчині так подобається хлопець, а вона почуває себе настільки невпевнено, що вона приймає ці шахрайства та невірність як невеличкі недоліки в стосунках. Він казатиме, що йому шкода і він її любить, а вона дозволить йому, щоб він принижував її ще й ще. Не припускайся цієї помилки. Чесність – один із найважливіших складників добрих взаємин. Як говорив один сімейний психолог, «наскільки тебе обманюють, настільки взаємини не існують»[2].
А окрім того, ти, мабуть, не дуже прагнеш, щоб він був із тобою лише через те, що саме розірвав стосунки з іншою. Тобі варто було б уважно придивитися до причин, через які він покинув її. Такі речі дуже багато можуть сказати про нього як про людину. Як я вже говорив раніше, бувають такі люди, що кидаються з одних стосунків в інші, залежно від того, наскільки сильними є почуття. Коли почуття слабкі – вони йдуть геть, коли ж сильні – вони залишаються. Вважають, що любов минає разом із почуттями. Як виявляється, вони люблять не стільки реальну людину, скільки свої власні емоції, котрі самі переживають у стані закоханості.
Чи це не є чимсь поганим – знайомитися через Інтернет?
Минулого тижня, ідучи машиною, я зупинився перед світлофором і побачив наклейку на бампері автомобіля попереду: «На МуSpace[3] ти виглядала гарнішою». Добряче посміявшись, я замислився над тим, наскільки добре цей жарт підсумовує багато на перший погляд чудових стосунків, що починалися в Інтернеті. Коли знайомитеся в Інтернеті, обоє можете бути, ким захочете. Самі вирішуєте, які відомості надавати і яку картинку показувати. А значить, дуже легко приховати будь-які власні недоліки. Тож байдуже, скільки часу витрачено на спілкування з іншою особою «в чаті» або ж телефоном, – все одно такі взаємини не базуються на реальності. Я колись отримав електронного листа від хлопчини, котрий писав, що вже понад рік знайомий з дівчиною, та «особисто ми ще не бачилися».
Через розвиток Інтернет-технології люди вчаться ефективніше спілкуватися через комп’ютер, аніж обличчям до обличчя. Не розвиваючи в людині соціальних здібностей, Інтернет дає змогу ховатися від життя. Наприклад, один семикласник не так давно запитав мене, чи це погано – користуватися Інтернет-сервісами знайомств. Сам при цьому має дванадцять років…
Хоч я знаю щасливі подружжя, які познайомилися на католицьких шлюбних сервісах в Інтернеті, та набагато більше, ніж можу порахувати, я зустрів підлітків, що втрапили в нездорові стосунки, які починалися на чатах у дискусійних групах чи в мережевих службах знайомств. Крім очевидного ризику спілкування в Інтернеті з незнайомими, такі стосунки мають ще власний набір проблем. Наприклад, пара, яка познайомилася в Інтернеті, може вважати, що їхні стосунки мають майбутнє, адже вони щовечора чотири години «намагаються краще пізнати одне одного» через комп’ютер. Коли ж нарешті зустрінуться особисто, часто буває так, що молоді люди занадто швидко переходять до фізичного виміру спілкування.
Трапляється також, що одна з осіб відкриває приховані вади іншої, але почувається занадто зв’язаною емоційно, щоб змогти звільнитися від взаємин. Інколи знайомство через Інтернет створює емоційний зв’язок між людьми на такій великій відстані, на якій він ніколи не зміг би утворитися іншим способом. Набагато реальніші стосунки тут, неподалік, відкладаються набік заради такого перспективного й романтичного знайомства з кимось незвичайним, хто живе за півтори тисячі кілометрів звідси.
Тому я не радив би шукати серйозних стосунків із тими, з ким ти можеш випадково познайомитись в Інтернеті.
[1] Звичай, який часом трапляється в Америці серед пар, що живуть разом без шлюбу. [Прим. пер.]
[2] Н. Cloud, J. Townsend. Boundaries in Dating, 46.
[3] Myspace.com – американська соціальна мережа, користувалася величезною популярністю в роках 2005-2008, пізніше поступилася місцем сервісові Facebook. [Прим. перекл.]