“Не чужолож!”, “Не пожадай жінки ближнього твого”

Нарешті, коли ми дійшли до шостої і дев’ятої заповідей, я подумала, що ніхто не зможе мені закинути, що я їх переступила, позаяк усе своє життя залишалася вірна своєму чоловікові. Аж раптом побачила себе на пляжі в сексуальному бікіні, відчула з яким пожаданням розглядали моє тіло сторонні чоловіки і зрозуміла, що схиляла їх до гріха. А ще радила багатьом жінкам мститися зрадою за невірність їхніх чоловіків, тож у такий спосіб ставала співучасницею їхньої зради, а відтак і розлучення. Під час перегляду цих фрагментів у Книзі мого життя збагнула, які огидні гріхи пожадання. І хоч сьогодні чимало людей не вбачають у них нічого поганого, і навіть порівнюють себе з тваринами, у такий спосіб шукаючи виправдання багатьом гріхам, зокрема, і гомосексуалізму, що має місце в тваринному світі, краще від них рішуче відмовитися, щоб не страждала душа в тому, іншому світі. Бо, власне, людина відрізняється від тварини тим, що має безсмертну душу, створену на подобу Божу, тож не може чинити так, як тварина.

На жаль, ще дуже молодою я відбилася від руки Бога. Не розуміла, що гріх – то не лише доконаний вчинок, але й потаємна думка; що такими руйнівними є наслідки гріхів. Там, у потойбіччі, я побачила, що через постійні загули свого батька зневажливо ставилася до чоловіків, а мої брати навпаки, як і він, стали “справжніми мачо”, нерозбірливими бабіями і пияками, не розуміючи, якої шкоди завдають цим своїм дітям. Не випадково мій батько так гірко плакав у потойбіччі, бо лише там збагнув, які гріхи заповів у спадок своїм дітям і якої шкоди завдав божественному благоустрою та творінню Бога Отця.

Попередній запис

Аборт – це найважчий, найстрашніший гріх

Наступний запис

“Не кради!”