Справжні обійми є довгими і ніжними. У такому випадку маємо контакт між двома тілами. Це означає довіряти, оберігати одне одного, покладатися на свою половинку.
Сердечні обійми дозволяють відчути повернення до рідної домівки. Що вона знаходиться в якомусь ідеальному місці, заспокійливому, теплому, гостинному.
Це нагадує материнські обійми.
Вони існують беззастережно.
Завжди чекають на нас.
Тому часто, коли нас обнімають, ми заплющуємо очі. Ми почуваємось захищеними.
Обійми виражають бажання піклуватись одне про одного.
Вони відновлюють довіру, єдність.
Ніжність поцілунку
Вона виражається найчастіше. Принаймні, коли йдеться про подружжя.
Вона стосується тієї частини тіла, губ, через яку ми отримали першу їжу, перше джерело життя.
До речі, поцілунок разом із сексуальним актом є пестощами, які виражаються в інтимному контакті. Вони не обмежуються поверхнею. Вони сягають глибинного. Вони мають на меті єднання і взаємність. Такі пестощі позначаються на нас.
Поцілунок як вияв сердечности вимагає часу. Він ніколи не є поспішним. Він вимагає зупинитись, насолодитись партнером. Він вимагає взаємопроникнення.
Він дарує радість, веселість, бажання жити.
Прив’язує.
Захоплює.
Єднає.
Сердечна ніжність і статеві відносини
Я залишив їх під кінець тому, що вони для мене представляють найбільш інтимні серед усіх виявів сердечної ніжности.
Найповніші.
Всеохоплюючі.
Найбільш збагачені змістом.
Я не вважаю, що можу їх описати, тим більше – витлумачити, тому що будь-яке пояснення було б неповним. Збіднило б їх.
Цей вияв ніжности є єдиним у своєму роді.
Винятковим.
Всеосяжним.
Таємничим.
Нерозгаданим.
Єднання двох тіл через органи, що здатні дати імпульс до нового життя, для мене є священним.
Я вважаю не таким важливим фізичне задоволення, яке отримують під час сексуального акту, коли ми думаємо про глибинне і складне: лагідне злиття, трансценденцію, цілковиту довіру одне до одного.
До коханої людини.
З цих причин, виходячи з безконечних вимірів, психічних і духовних, безпосередньо пов’язаних з сексуальним єднанням, йому мають передувати инші види ніжности, описані вище.
Якщо воно сповнене змістом.
Повноцінне.
Якщо воно є справжнім виявом життя.
Якщо це перспективна зустріч між двома людьми.
А не лише звичайний вияв емоцій між двома тілами. Де немає душі. Де немає серця. Подібно до мільярдів инших тіл.
Ми, шукачі сенсу, духовні мандрівники, не повинні задовольнятись і робити те, що роблять усі инші люди. До цього схиляє нас суспільство. Нам слід бути особами, які сприймають секс як найвищий вияв сердечної ніжности. Вияв священний.
Щоб досягнути цього, ми бажаємо розвиватися, ставати ніжнішими.
Розвиватись духовно.
Збагатитися відчуттям любови і зміцніти духовно. Лише коли людина є високодуховною, вона здатна дарувати сердечну ніжність.
Високодуховними не назвеш легковажних людей, пристосуванців, тих, хто наслідує взірці, які пропонують телебачення і засоби масової інформації. Слабкодухі люди бавляться в життя, у любов: вони одружені, бо так роблять усі, вони почуваються реалізованими лише, коли мають сексуальні відносини, вони виявляють ніжність до людини, щоб звабити її, вони помічають в инших лише тілесну оболонку, вони відшуковують в инших лише недоліки, щоб загнати в глухий кут, вони використовують слабкості инших людей…
Ми віримо в духовний розвиток.
Це наш лакмусовий папірець, щоб виявити перспективність взаємин.
Це критерій, за допомогою якого ми вибираємо собі партнера.
Елемент, завдяки якому ми досягаємо найповнішого і найглибшого вияву зв’язку з иншою людиною – сексуального зв’язку. Саме тому, що він є складовою глобального. Яке з’являється завше останнім і ніколи першим.