Післямова

Нехай ця книга допоможе вам ні за чим не шкодувати

Сподіваюсь, що тепер, коли ви дочитали мою книгу, ви більше не зважатимете так на матеріяльне і не будете надмірно турбуватись, щоб забезпечити дітей або близьких.

Але приділятимете більше уваги тому, як ви поводитеся з людьми. Це є і залишиться суттю вашої земної мандрівки.

Віднині станьте справжніми “дарувальниками ніжности”!

Коли ви зустрічаєтесь з иншою людиною, ким би вона не була, намагайтесь пізнати дитину, яка живе в ній.

Щоранку, тільки-но прокинетесь, побажайте собі дня, сповненого ніжности, яку даруватимете ближнім…

Навчіть дарувати ніжність чоловіка чи дружину, дітей… Усіх, кого зустрічаєте.

Не втрачайте нагоди зрадіти від споглядання і зазирання в обличчя і в серце ваших дітей, усіх, кого любите, кого зустрічаєте… Виявіть до них ніжність.

Не втрачайте нагоди втішитися від споглядання заходу сонця, світанку, безмежного моря, від одвічних припливів і відпливів, від величі гір, їх засніжених верхівок, від невимовної краси неба, сонця, місяця, зірок, дня і ночі, від дерев, від травинок, від звичайної грудочки землі… поки ще маєте очі.

Розплющені.

Щоб споглядати серцем.

Виявляючи ніжність до цілого світу.

Не втрачайте більше нагоди зрадіти від слухання голосів ваших діточок, людей, яких ви любите, людей, яких стрічаєте щодня… зрадіти від їх сміху, зворушитися від їх сліз.

Не втрачайте більше нагоди втішитися від прислуховування до багатоголосся вітру, від коловороту морських хвиль, до цвірінькання пташок, до перекидання каміння… поки маєте слух.

Відкриті вуха.

Щоб слухати серцем.

Виявляючи ніжність до цілого світу.

Не втрачайте більше нагоди зрадіти від запаху ваших дітей, тих, хто поруч із вами, тих, кого ви зустрічаєте. Не втрачайте більше нагоди втішитися від аромату квітки… поки маєте нюх.

Справжній.

Щоб нюхати серцем.

Виявляючи ніжність до цілого світу.

Не втрачайте більше нагоди зрадіти від цілування дітей, тих, кого ви любите… поки маєте уста.

Відкриті.

Щоб цілувати серцем.

Виявляючи ніжність до цілого світу.

Не втрачайте більше нагоди втішитися від обіймання дітей, дарування пестощів тим, кого любите… поки маєте руки.

Відкриті.

Щоб обіймати серцем.

Виявляючи ніжність до цілого світу.

Тому що ці миті залишаться у вашому серці до самої старости.

Я написав цю книгу, аби ви не шкодували, що чогось не встигли зробити в житті.

Насправді потрібно не так багато, щоб жити в згоді із серцем.

Щоб бути по-справжньому щасливим.

Обіймаю вас міцно, як підказує серце.

КІНЕЦЬ

Попередній запис

Ніжність обіймів

Наступний запис

Пустеля: пісок схиляє до роздумів