Я виріс у християнській сім’ї й звик відвідувати церкву кожної неділі. Чесно визнаю, у церкві мені було досить нудно. Мені зовсім не подобались довгі нудні гімни, я не розумів проповіді. Мені здавалося, що служителі були нещирими і не мали єдності.
Пам’ятаю, як я сидів на цих нудних і надокучливих служіннях у церкві. Основним моїм заняттям при цьому було вгадувати час закінчення зібрання. Я рахував, скільки проспівали пісень, і вираховував, коли приблизно закінчиться служіння.
Справа в тому, що багато служителів і членів церкви не народилися згори. Вони є тими, кого можна назвати традиційними християнами. Одного дня в церкві служитель – який був невіруючим, я думаю, – з кафедри розповідав, скільки пива випила уся церква на церковному прийомі, організованому за день до служіння. Він продовжував свою розповідь і сказав, що один з членів церкви винен йому ящик пива. Він жартома нагадав чоловікові, щоб той не забув привезти ящик пива до нього додому, це служіння було цілком безглуздим і не духовним.
Я розумію, чому багато людей більше не ходять до церкви. Бо там відбуваються безглузді, надокучливі й нудні ритуали. Якщо пастор церкви не є народженим згори християнином, то годі й чекати цього від інших членів церкви.
Коли я вступив до гімназії у дванадцять років, я був невіруючою людиною. Саме там я вперше зустрівся зі «справжніми», народженими згори християнами. Всі вони були членами «Об’єднання Святого Письма».
Хоча вони були справжніми віруючими, мені було нецікаво з ними. Мені особливо запам’ятався один вечір, коли лідер цієї групи оголосив, що відбудеться зустріч об’єднання. Я подумав тоді: «Хто захоче піти на таку нудну зустріч?» Ці християни не приваблювали мене. Вони дуже мляво і неохоче запрошували нас, невіруючих людей. У результаті я не став членом їхньої нецікавої групи. Так і не пам’ятаю, яким чином я зрештою приєднався до «Об’єднання Святого Письма». Але я вірю, що Дух Божий працював у моєму серці й привів мене туди, хоча я цього і не усвідомлював!
Є багато істинних християн, які несуть справжнє послання Боже. Але, щоб проповідь мала результат, вона повинна бути переконливою і цікавою! Вона повинна спонукати слухача до змін! Послання Господа Ісуса Христа повинно переконувати людей віддати своє життя Йому.
«Він же промовив до нього: Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох. І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: Ідіть, бо вже все наготовано.
І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені! А другий сказав: Я купив собі п’ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені! І знов інший сказав: Одружився ось я, і через те я не можу прибути.
І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих. І згодом раб повідомив: Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще. І сказав пан рабові: Піди на дороги й на загороди, та й силуй (anagkazo) прийти, щоб наповнився дім мій. Кажу бо я вам, що жоден із запрошених мужів тих не покуштує моєї вечері… Бо багато покликаних, та вибраних мало!» Луки 14:16-24
Цей господар безуспішно витратив багато грошей на велику вечерю; він запросив багатьох впливових людей, яким це виявилося зовсім нецікавим. Господар дуже здивувався, що його запрошення відхилили. Він розгнівався, коли почув відмовки запрошених. У гніві він вирішив запросити всіх, кого знайде на вулиці. Уявіть, як би ви запросили на вечерю людей, яких зовсім не знаєте!
На жаль, вже було досить пізно, і на вулицях не знайшлось багато людей. Навіть після того, коли запросили всіх людей з вулиці, залишилось багато вільних місць. Тоді чоловік вирішив запросити хворих, сліпих і калік. Уявіть! Який несподіваний вибір гостей! На вечерю запросили «низи» суспільства, бездомних і убогих.
Ця історія символічно зображує Ісуса Христа, Який посилає нас запрошувати людей до Нього. Також у ній можна побачити пасторів, які відправляють членів церкви проповідувати Євангеліє по всьому світу. Кожного разу, коли я починав проповідувати, запрошуючи людей на вечерю до Господа, я чув у відповідь ті ж самі слова, що і в цій історії.
Але я впевнений, що, попри все, ця вечеря відбулася. Вечір тривав, дім був повний гостей. Можливо, господар не так все планував, але вечеря таки відбулася.
Бог посилає євангелістів запрошувати увесь світ до пізнання Христа. Але багато хто із запрошених відмовляється прийти. Юдеї були першими, кого запросили до пізнання Господа, але вони відкинули Христа. Ось чому язичники отримали це запрошення.
Багато людей, що належать до еліти і живуть у великих містах, постійно чують Євангеліє. Але вони не приймають його. Навпаки, вони критикують проповідників, яких бачать по телебаченню. Тому Євангеліє проповідують бідним, які з радістю приймають Слово Боже. В історії, яка записана в Євангелії від Луки, господар наказував слугам силувати людей прийти на вечерю. Слово «силувати» – грецькою мовою «anagkazo» – означає «змушувати, приводити, примушувати усіма способами, застосовуючи силу, погрози, переконання і благання».
Чому потрібно бути переконливим
- Активне переконливе християнство важливе, бо сьогоднішнє покоління не сприймає неефективні, нецікаві проповіді.
Ми не зможемо переконати людей прийти до пізнання Бога, граючи в церковні ігри. Нецікаві церковні святкування і благодійні заходи не приваблять цей світ.
- Переконливість важлива, бо ми повинні вийти з проповіддю Євангелія на вулиці й завулки.
Якщо ми хочемо, щоб проповідь торкалася людських сердець, ми повинні розробити нову стратегію і проповідувати на великих вулицях, у канавах і закутках. Запрошувати людей, сидячи в церкві, ніколи не було ефективним способом євангелізації.
- Без наполегливого, переконливого проповідування Євангелія церква швидко спустіє.
Згадай: якби господар не застосував стратегію «anagkazo», його дім швидко б спустів. Запам’ятай також, що пастор, який не застосовує стратегію «anagkazo», матиме пусту церкву.
- Без переконливого і цікавого служіння кількість людей у церкві буде природно зменшуватись.
Кількість членів церкви – дуже мінлива величина. Багато людей приходить, але також багато людей залишає церкву. Якщо церкву залишає більше людей, аніж приходить, то церква буде зменшуватися кількісно. Якщо ти не хочеш, щоб твоя церква спустіла, роби те, що наказував Ісус – іди і силуй людей прийти.
- Життя стає все більш насиченим у двадцять першому столітті. У зайнятих людей знаходиться все більше і більше виправдань.
Стратегія «anagkazo» допоможе відкинути їхні виправдання. Далі я поділюся з вами практичними кроками стратегії «anagkazo». Ці кроки взято з історії, записаної в Євангелії від Луки, чотирнадцятому розділі.