Дії 8:1-13
По воскресінні Ісус сказав учням залишатися в Єрусалимі, доки на них не зійде Дух Святий. Вони слухняно виконали Його наказ. Тепер настав час іти по всіх усюдах і проповідувати Євангеліє. Інколи нам важко зважитися на якийсь рішучий крок, бо це неодмінно призводить до серйозних змін у нашому житті: зміна затишної рідної домівки на тимчасове перебування по чужих домівках, зміна рідного міста, а часом і рідної країни…
Напевне так було і в житті учнів Христа, оскільки задля розпорошення Його свідків по різних містах та країнах, Господь допустив переслідування Єрусалимської церкви з боку юдеїв.
Після смерті Степана ревні юдеї почали переслідувати, арештовувати та вбивати християн. Найревнішим був молодий юдей Савл. Це був юнак, який під час побиття камінням Степана стояв і сторожував одяг катів. Він з радістю спостерігав за мученицькою смертю диякона. Савл щиро вірив, що служить Богові тим, що переслідує начебто Його ворогів. Він вдирався в доми християн і забирав до в’язниці і чоловіків, і жінок. Ім’я Савла було відоме всім християнам. Не дивлячись на переслідування, апостоли залишалися в Єрусалимі і ще з більшою силою продовжували звіщати спасіння вбивцям Ісуса, закликаючи їх покаятися.
Інші віруючі розпорошилися по країні та за її межами, звіщаючи Слово Боже всюди, де вони були. Таким чином Господь дарував спасіння ще більшій кількості людей і за межами Єрусалиму.
Пилип, один із семи дияконів, пішов проповідувати Євангеліє у велике місто Самарію. Воно розташовувалося на мальовничому горбі, що височів над родючою рівниною. Це місто славилося поклонінням ідолам і в ньому було безліч поганських храмів.
Але коли Пилип прийшов до самаритян, вони охоче слухали про Господа Ісуса і дивувалися створеним чудесам: нечисті духи залишали тіла біснуватих, а паралізовані й криві оздоровлювалися. Від таких подій у місті панувала велика радість.
Серед тих, хто повірив в Ісуса, був ворожбит на ім’я Симон. Цей чоловік дурив самаритян, видаючи себе за великого ворожбита, аж говорили про нього: «Ось цей чоловік є великою силою Божою». Насправді це був нечестивий чоловік, і його сила була не від Бога. Але від слів Пилипа він повірив у Господа Ісуса, покаявся й захотів охреститися.
У Самарії багато людей прийняли Христа і охрестилися, але Святий Дух не зійшов на них. Коли радісна новина про чисельне покаяння та хрещення дійшла до апостолів, що були в Єрусалимі, тоді Петро з Іваном прийшли до Пилипа. Апостоли зібрали всіх віруючих, помолилися за них, поклавши свої руки, то на християн-самаритян зійшов Святий Дух.
ЗАПИТАННЯ:
- Чому Господь допустив гоніння на перших християн в Єрусалимі?
- Як звали найбільшого гонителя Христової Церкви?
- Який диякон став першим місіонером?
- Як самаряни прийняли проповідь Пилипа?