Петахія, Петах’я (Єгова визволяє):
- Священик за днів царя Давида, належав до 19-ої черги служби в Божому домі (1 Хронік 24:16).
- Левит за днів Езри, взяв собі чужинку за жінку (Езри 10:23; Неем. 9:5).
- Левит, син Мешезав’їла, нащадок Зераха (Неем. 11:24).
Петро (скеля): Апостол Господа Ісуса Христа. Його дійсне ім’я Симон, що означає “слухач”, “слухати”. Син Йони та рідний брат Андрія. Всі вони займалися рибальством (Мт. 4:18; 8:14). Коли Андрій припровадив свого брата Симона до Ісуса Христа, то Спаситель дав йому нове арамейське ім’я Кифа, що означає “скеля”, “камінь”, а по-грецькому “Петра” (Ів. 1:42; Мт. 16:18). Спочатку Петро жив у Віфсаїді, Галилея, а згодом – в Капернаумі, був одружений. Коли в Новому Заповіті йде мова про апостолів, то Петро часто згадується першим (Мт. 10:2; Мр. 3:16; Лк. 5:3; Дії Ап. 1:13) і він не раз був речником усіх учнів, цебто говорив від їхнього імени, виражаючи їхні погляди й бажання (Мт. 16:16; 19:27; Мр. 8:29; Лк. 12:41). Петро був у віці десь поміж 30 і 40 років, коли Господь покликав його в ряди Своїх учнів (Ів. 1:42; Мт. 4:18). Належав до тісного гуртка Христових послідовників: був з Ісусом під час воскресіння Яірової дочки, на горі Переображення (2 Пет. 1:18); бачив Христові агонії в Гефсиманії, підготовив з Іваном пасхальне ягня за словом Ісуса, вважався з Яковом та Іваном за стовпів Церкви (Гал. 2:9). Працював у Юдеї, Понті, Галатії, Каппадокії, Азії й Вітінії (1 Петра 1:1). За переданням, був розп’ятий у Римі на хресті головою вниз до землі в 67 році під час жорстокого переслідування християн імператором Нероном. Написав два Послання. Коли під Вавилоном у 1 Петра 5:13 розуміти Рим, то це своє Послання апостол Петро написав у Римі за днів царювання горезвісного Нерона.
Петуїл (Божий муж): Батько пророка Йоіла (Йоіла 1:1).
Пеуллетай (Господня заплата): Син Овед-Едома, корахівець, придверний (1 Хронік 26:5).
Пилат Понтійський (озброєний кидальним або метальним списом): Пилат був 6-им намісником (губернатором, прокуратором) Юдеї й Самарії від 26 до 36 рр. по Хр. за днів кесаря Тиверія (Лк. 3:1). Його офіційною резиденцією була Кесарія, що згодом стала головним портом римських східніх колоній. Однак він переніс із Кесарії до Єрусалиму озброєний загін-гарнізон війська й сам перебував у Єрусалимі в часі гебрейських урочистостей і свят. Його офіційною резиденцією в Єрусалимі був приторій або палац Ірода. Він жорстоко ставився до євреїв, утискав їх при кожній можливості й тим самим порушував римське право, що визнавало юдаїзм, як офіційну гебрейську релігію. У своїй жорстокості він звелів римським воякам вбивати галилеян у часі, коли вони приносили свої жертви (Лк. 13:1).
За днів Пилата діяв, страждав і був розп’ятий Господь Ісус Христос. До нього євреї привели Христа, але самі не ввійшли до поганського приторія, щоб не опоганитись, тому намісник Пилат вийшов до них назовні, вислухав їхні оскарження й переконався в невинності Христа (Мт. 27:18). Також Пилатова жінка попередила його, щоб він нічого злого не чинив Підсудному Праведникові (Мт. 27:19). Однак, щоб уникнути провокацій і конфлікту з владою, він таки видав невинного Христа на розп’яття (Мт. 27:24; Ів. 18:28-19:19).
Самаряни подали скаргу до кесаря на Пилата за його злочини. Рим покликав Пилата на розправу, Саме тоді помер у Римі кесар Тиверій і його наступником став Каліґула. Пилата засудили на заслання до В’єну, Франція, де він покінчив з собою самогубством.
Пилип (любитель коней):
- Апостол Пилип, уродженець Віфсаїди в Галилеї, де жили також Андрій і Петро (Ів. 1:44). Спочатку належав до учнів Івана Хрестителя, а опісля Ісус Христос покликав його в ряди Своїх апостолів. Коли Андрій і Петро після першої зустрічі з Христом повернулися до свого звичайного зайняття рибальства, Пилип, навпаки, постійно перебував із Господом. З розповіді Пилипа Нафанаїлові про Христа ми довідуємося, що він непохитно вірив в Ісуса, як у Месію (Ів. 1:45). Коли сила-силенна слухачів оточувала їх, Христос питав Пилипа: “Де купити хліба, щоб вони поживились?” (Ів. 6:5). Пилип із Андрієм сповістили Христа, що геллени прагнуть бачити Його (Ів. 12:20-22). Пилип перед зісланням Святого Духа повністю не розумів духовного значення Божества, а тому він сказав Христові: “Покажи нам Отця” (Ів. 14:8). За переданням, а також історики говорять, що Пилип проповідував Євангелію в Скитії та Фрігії. Помер, як мученик, в місті Єрополі.
- Диякон і евангелист Пилип походив із Кесарії, Палестина. Він був одним із 7 дияконів первісної Християнської Церкви в Єрусалимі (Дії Ап. 6:5). Після вкаменування диякона Степана, він пішов до Самарії й там проповідував Євангелію. Святий Дух у Самарії побудив його на дорогу, що вела від Єрусалиму до Гази. Через його свідчення навернувся до Господа етіопський вельможа (Дії Ап. 8:26-40). З Азоту Пилип пішов до свого рідного міста Кесарії. Пилип був жонатий і мав 4 дочки, які пророкували. Павло, їдучи до Єрусалиму, довший час перебував у домі Пилипа в Кесарії (Дії Ап. 21:8-10).
- Пилип Ірод, син Ірода Великого від його третьої жінки Маріямни, перший, законний чоловік Іродіяди, яка покинула його та стала жінкою його брата, Ірода Антипи, що був тетрархом (чотиривласником) Галилеї й Переї (Мт. 14:3; Мр. 6:17).
- Пилип, молодший син Ірода Великого від Клеопатри; тетрарх (чотиривласник) Ітуреї та Трахонітської землі за кесаря Тиверія (Лк. 3:1). Резиденцією його було місто Панеада у верхів’ї Йордану, яке згодом перейменовано на Кесарію Пилипову (Мт. 16:13; Мр. 8:27).