Піл – Пут

Пілдаш (огненне полум’я): Син Нахора, рідного брата Авраама, від його жінки та племінниці Мілки (1 Мойс. 22:22).

Пілтай (Господь моє визволення, вибавлення, спасіння): Священик, представник із Моадеїного священичого дому за днів первосвященика Йоякима (Неем. 12:17).

Пілха, Пілега (поважання, поклоніння; за іншим джерелом – скибка, кусок, тонкий шар): Зверхник народу, що підписав умову-заповіта з Неемією, що буде вірно служити Богові й не буде вступати в родинні стосунки з чужинцями (Неем. 10:25).

Пінон (темрява, темність): Один із провідників-князів Едома (1 Мойс. 36:41; 1 Хронік 1:52).

Пінхас (мідні уста):

  1. Елеазарів син, унук Аарона, третій первосвященик у Юдеї по смерті свого батька Елеазара. Пінхас убив мечем ізраїльтянина Зімрі, який припровадив до табору мідіянітянку Кобзі, а також її за ідолопоклонство. Бог приобіцяв Пінхасові та нащадкам по нім заповіт вічного священства (2 Мойс. 6:25; 4 Мойс. 25:6-17).
  2. Молодший син Ілія, був негідним священиком; загинув у бої з филистимлянами, коли то Ізраїль по-блюзнірському приніс кивота-ковчега заповіту на поле битви. Ізраїль зазнав поразки й филистимляни взяли до себе ковчега заповіту. (1 Самуїл. 1:3; 4:4-11).
  3. Батько Елеазара (Езри 8:33).

Пір’ам (невгамований, неприборканий, швидкий, дикий): Аморейський цар в часі завоювань Ханаану Ісусом Навином (Ісуса Навина 10:3,27).

Піспа (Поширювання, розповсюдження, поширення): Єтерів син, із Асирового племени (1 Хронік 7:38).

Пітон (невинний, нешкідливий, відвертий, простодушний): Син Міхи, з Веніяминового племени (1 Хронік 8:35; 9:41).

Піхол (сильний, могутній): Головний провідник-начальник війська филистимського царя Авімелеха з Ґерару за днів Авраама та Ісаака (1 Мойс. 21:22,32; 26:26).

Пората (фаворит, улюбленець): Один із 10 синів Гамана, що їх забили євреї в Сузах (Естери 9:8).

Потіфар (належний сонцю, дар бога сонця Ра): Фараонів царедворець, начальник царської прибічної сторожі, якому медіянітяни продали Йосипа (1 Мойс. 37:36; 39:1-23).

Поті-Фер, Поті-Фера: Поганський жрець міста Ону або Геліополісу (назва міста по-грецькому) чи Бет Шемешу (назва цього міста по-гебрейському) в Єгипті; батько Оснати, жінки Йосипа (1 Мойс. 41:45,50; 46:20).

Похерет (ловитва, пастка, сильце, западня): Сини Похерета були поміж поверненцями з Вавилону, які прибули на батьківщину разом із Зоровавелем (Езри 2:57; Неем. 7:59).

Прискилла (Прискилла – це зменшена, пестлива форма від Пріська чи Єфросинія, що означає веселенька, раденька; за ін. джерелом – стародавненька): Дружина Акили, походила з Понту, жила з чоловіком в Римі, за імператора Клавдія, який вигнав євреїв із Риму, переїхала з мужем до Коринту. Правдоподібно Прискилла й Акила стали християнами в Римі під впливом Петрового благовістя. У Коринті в їхнім домі апостол Павло мав пристановище, відтак вони – Прискилла й Акила – виїхали до Ефесу. Прискилла була дуже активна в місійно-церковній праці, хоч, правда, була заміжня й одночасно доглядала домашнє огнище. (Дії Ап. 18:26; Рим. 16:3; 2 Тим. 4:19).

Прохор (провідник співу, заспівувач): Один із 7 первісних дияконів Апостольської Церкви в Єрусалимі (Дії Ап. 6:5).

Пуа, Пувва (розкішний, блискучий, першорядний, чудовий, пишний; за іншим джерелом – уста):

  1. Іссахарів син (4 Мойс. 26:23; 1 Хронік 7:1).
  2. Батько Толи, судді в Ізраїлі по Авімелехові (Суддів 10:1).
  3. Одна з двох бабів-сповитух, яким фараон звелів вбивати гебрейських немовлят чоловічої статі під час пологів (2 Мойс. 1:15).

Публій (громадський, публічний, державний): Римський губернатор-начальник острова Мальти, гостинно прийняв апостола Павла та інших у своїм домі в зв’язку розбиттям корабля. Павло Божою силою уздоровив Публієвого батька, що був хворий на пропасницю й червінку, як також й декого з автохтонних тубільців (Дії Ап. 28:7,8).

Пуд (соромливий, боязкий, скромний, помірний, стриманий): Друг апостола Павла й Тимофія, християнин, жив у Римі, приєднався до Павлових привітів Тимофієві (2 Тим. 4:21).

Пул (пан, вельможа):

  1. Асирійський цар, учинив загарбницький напад на ізраїльського царя Менахема (2 Царів 15:19).
  2. Географічне найменування населення Лівії в Африці (Ісаї 66:19).

Пура (гілка, сук): Гедеонів слуга, можливо його зброєноша, який разом із ним пішов уночі до мідіянітянського табору (Суддів 7:9-11).

Пут – див. “Фут”.

Путіїл (Бог – це світло; за іншим джерелом – засмучений Богом): Батько дружини Елеазара, яка породила Пінхаса (2 Мойс. 6:25).

Попередній запис

Пет – Пил

Наступний запис

Ра – Рек