Івана 18:28-36; Луки 23:1-11
Вранці, після таємного нічного суду, первосвященики привели Ісуса на суд до Пилата. Вони не могли ввійти до Преторію (судового приміщення римлян), оскільки боялися осквернитися перед святом. Дивна річ – засудити невинну людину на смерть не було оскверненням, а от увійти до приміщення римського намісника, то це було скверною…
Понтій Пилат був поставлений Римом управляти в завойованій країні. Лише він міг винести смертний вирок і виконати його. Оскільки священики та старійшини, які привели Ісуса, не заходили до Преторії, Пилат вийшов до них сам. Побачивши, що юдеї привели в’язня, римський намісник запитав: «У чому ви звинувачуєте цю Людину?» Але вони ухилилися від прямої відповіді, сказавши: «Якби Він не був злочинцем, то ми не привели б Його до тебе».
Поглянувши на смиренного Чоловіка, Який стояв перед ним, Пилат здогадався, що тут замішані заздрість та злоба духовенства проти Невинної Людини. Тоді намісник сказав: «Для чого ви привели Його – судіть за своїм Законом». Юдеї не змогли приховати свій злий задум, відповідаючи Пилату: «Наш Закон не дозволяє вбивати».
На жаль, священики і старійшини не шукали справедливого суду: вони вже мали тверде рішення у своєму серці, й тепер ніщо не переконало б їх відступитися від зла.
Понтій Пилат не міг повірити у винуватість Цього Чоловіка, тому він зайшов до Преторію й наказав привести до себе Христа, щоб поговорити з Ним віч-на-віч. Він запитав Ісуса: «Чи Ти цар Юдейський?» Ісус використав цю можливість не для захисту й переконання у Своїй невинуватості, а для свідчення невіруючому наміснику про небесні речі. Христос сказав, що Він справді Цар, але царство Його не земне: «Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос».
Не знайшовши нічого, гідного смерті, Понтій вийшов до священиків і оголосив їм це. Юдеї ще більше обурилися й почали злісно обвинувачувати Ісуса в підбурювані народу в Галілеї проти кесаря.
Пилат розумів, що все це неправда, і коли він почув слово «Галілея», то зрадів, адже там правив інший намісник – Ірод. «Тож нехай він і розбирається» – подумав собі Пилат і наказав відвести Ісуса до нього.
Ірод саме перебував в Єрусалимі на свято Пасхи. Цей римський ставленик уже давно бажав бачити Ісуса, а тому дуже зрадів, коли Того привели до нього. Він багато чув про чудеса Христові і мав надію побачити якесь із них. Але Ісус нічого не вчинив і на всі запитання Ірода не сказав і слова у відповідь. Ірод віддав Христа своїм воякам, які назнущалися з Нього, й, одягнувши в білу одіж, повернули до Пилата. Ця ситуація з Ісусом покращила стосунки Ірода та Пилата, які досі мали певну незгоду між собою.
Коли Ісуса повернули до Преторії, Пилат сказав священикам: «Привели ви мені Чоловіка Цього, як бунтівника. Ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви говорите. Так само й Ірод, бо він відіслав Його нам. Він не вчинив нічого, що заслуговувало б на смерть. Отже я покараю Його й відпущу».
Але народ, підбурений священиками, підняв такий ґвалт, що Пилат злякався заколоту. Вони кричали: «Розіпни Його!» Тоді намісник мусив виконати бажання народу.
ЗАПИТАННЯ:
- Чому священики повели Ісуса до Пилата?
- Про що говорив Пилат з Ісусом?
- Чому Ісуса відвели до Ірода?
- Як Пилат намагався врятувати Ісуса від смерті?