У християн сьогодні
Згідно з навчанням Ісуса Христа, християни, на відміну від євреїв, не мають таких дріб’язкових заборон, що стосуються праці. Заборонена лише праця задля заробітку. Натомість питання, чи у святкові дні лікувати хворих, ні в кого не викликає сумніву. А саме в цьому євреї звинувачували Ісуса. В ці дні теж функціонують громадські служби, де праця оплачується: транспорт, лікарні, електричні станції, поліція.
Часто корисно відкласти шкільні підручники і забути про домашні завдання з математики та фізики. А вільний час після Літургії використати на прогулянку, екскурсію містом та околицями, якусь гру або читання цікавої книжки, особливо релігійної. Той, хто добре працює увесь тиждень, у неділю може спокійно відпочивати і присвятити час для духовного та культурного самозбагачення. Відвідини рідних та знайомих також належать до гарних звичаїв.
Відпочинок – одне з головних завдань неділі. Тому праця на присадибній ділянці або інтенсивні заняття спортом суперечать цьому.
Неділя – це нагода для батьків та дітей бути разом, поглибити зв’язки в родинній спільноті. У цьому допомагає добрий настрій, прибране помешкання, святковий одяг та урочистий обід. Перелічені зовнішні ознаки можуть і повинні підкреслити радість святкового дня. А ось телевізор не завжди буває в цьому добрим помічником.
Тату, сьогодні неділя
Часом буває так, що дитина змушена вибирати між любов’ю до Бога та любов’ю до батьків; змушена сама вирішувати, кого слухати: Бога чи батьків.
В одному селі мешкав ґазда, якого не можна було назвати віруючим. Якось у неділю він каже до свого сина:
– А йди-но в поле працювати!
А хлопчина на те:
– Таж сьогодні неділя!
– І що ти хочеш тим сказати? – питає батько.
– Те, що існує третя Божа заповідь, яка наказує святий день вшановувати молитвою та відпочинком.
– Яка ще заповідь! – знервувався батько. – Заповіді існують для малих дітей, а ти вже великий.
Хлопцеві спала на думку така відповідь:
– Тату, якщо я не повинен виконувати заповіді, то не лише третю, але й четверту, яка наказує шанувати батьків.
Батько прикусив язика і більше не наполягав на тому, щоб син працював у неділю. Подумки визнав його правоту. Цей хлопець справді більше любив Бога, ніж батька.
Однак таке трапляється рідко. Ми всі, або майже всі, маємо добрих батьків, які не наказують нам нічого, що б суперечило Божим заповідям. Навпаки, заохочують їх дотримуватися, пригадують нам про обов’язок молитви та участі у Божественній Літургії.
Деякі діти вважають, що батьки надто часто нагадують про щоденну молитву та недільну Літургію. А як у ваших родинах?
Притча Л. Вейльота
Французький письменник Л. Вейльот написав цю притчу для тих, хто легковажить участю у недільній Божественній Літургії.
Розмовляють двоє приятелів. Один з них намагається належно святкувати неділю, інший не надто цим переймається. Перший звертається до друга:
– Припустимо, що в мене в кишені є сім цінних монет. Я зустрічаю на дорозі вбогого і віддаю йому шість монет. Що ти на це скажеш?
– Що ти дуже щедрий.
– Добре, а тепер уяви, що цей вбогий, замість того, щоб подякувати, краде в мене сьому монету.
– За це його варто суворо покарати!
– Друже, це ти кажеш про себе. Бог подарував тобі шість днів для праці, а ти, замість того, щоб подякувати, забираєш у Нього сьомий день.