Батьки, які використовують практичну дисципліну, знають, що дитина завжди старається звернути на себе увагу. Починаючи від перших хвилин життя, ми всі в той чи той спосіб намагаємося опинитися в центрі чийогось зацікавлення. Немовлята, наприклад, швидко засвоюють, що можуть привернути до себе увагу плачем. Якщо батьки завжди реагують на перші звуки плачу, то дитина невдовзі починає розуміти, що має чималу владу над дорослими і може впливати на них.
Підростаючи, діти намагаються звертати на себе увагу гарними вчинками. Якщо їм не вдасться цього досягти і здобути визнання, вони починають використовувати незліченну кількість негативних методів – від скиглення, зволікання, стукання олівцем по столу до розчісування за столом.
У ранньому віці в дітей може сформуватися фальшиве уявлення про себе й інших. Якщо його не скоригувати, воно збережеться аж до дорослого віку. Приміром, помилковими є такі переконання дітей: «Я чогось вартую в житті лише тоді, коли мене помічають. Я щось важу в житті тільки тоді, коли маю контроль, доміную або перемагаю».
Це хибні погляди. Вони просто неправдиві. Ми щось значимо в житті не лише тоді, коли звертаємо на себе увагу інших. Важливі вже тому, що нас створив Бог. Однак мусимо зустрітися з нашим Творцем на Його умовах і зрозуміти план, який Він приготував для нас на час нашого життя на землі.
Дитяче прагнення зосереджувати на собі увагу є природним. А отже, батьки зобов’язані навчити дітей правил, котрих слід дотримуватися, спілкуючись з іншими людьми. Мусимо знайти час, щоб прокласти дорогу до приватного світу кожної нашої дитини. Мусимо подивитися на світ дитячими очима і побачити дійсність такою, якою її бачить син або донька.
Коли йдеться про те, щоб сприймати реальність очима дитини, пропоную вам побавитися в гру, яка полягає у відгадуванні психологічних загадок. Сядьте поруч із дитиною, подивіться їй просто у вічі й скажіть: «Знаєш, любий, можливо, я помиляюся, але коли бачу, як ти б’єшся з братом, то в мене складається враження, що насправді ти зовсім не такий злий на нього, як здається. Просто хочеш, щоб я звертала на тебе більше уваги, хочеш знати, що я справді люблю тебе й піклуюся про тебе. Чи саме про це йдеться?»