Проповідь на Великдень

Текст для проповіді: “Звіщаю вам, брати, Євангеліє, яке я вам сповістив, яку ви прийняли, в якій стоїте і якою спасаєтеся, коли дотримуєте слово таким, яким я вам його сповістив; якщо ж ні, – ви повірили надаремно. Найперше я вам передав те, що й прийняв, що Христос, згідно з Писанням, помер за наші гріхи, і Він був похований, і третього дня воскрес, згідно з Писанням; і з’явився Кифі, тоді дванадцятьом; після того Він з’явився одночасно понад п’ятистам братам, з яких багато хто живе ще й донині, а деякі спочили. Пізніше з’явився Якову, а тоді – всім апостолам; нарешті з’явився і мені, – наче якомусь недоноскові. Адже я найменший з апостолів, недостойний називатися апостолом, оскільки я переслідував Божу Церкву. Та благодаттю Божою я є тим, ким є. Його благодать, що в мені, не була марною, бо я трудився більше за них усіх; втім, не я, а Божа благодать, що була зі мною. Тож чи я, чи вони, але ми так проповідуємо, і так ви повірили” (1-е Коринтян 15:1-11).

Дорогі брати і сестри! Коли я був маленьким, то жив у селищі на Черкащині. Щовесни в нас була традиція: кілька днів, коли за Юліанським календарем відзначалася Пасха, вітатися такими словами – “Христос Воскрес!” Ці слова були замість привітання і лунали при кожній зустрічі. Коли вже у 20 років я приєднався до церкви в Києві, то мав розмови з рідними і сусідами з приводу Воскресіння Ісуса. На жаль, вкрай мізерний відсоток з них дійсно вірили в те, що Христос реально воскрес із мертвих і зараз живий. Багато людей по всій Україні шанобливо вітаються словами “Христос Воскрес!”, та це більше добра традиція, аніж віра.

Наші ближні, які не є практикуючими християнами, часто вкладають у ці слова інший зміст. Зазвичай, для них Воскресіння Христове це казка, сповнена повчального духовного змісту. Та для християн Воскресіння Ісуса Христа – це не казка. Це щось надзвичайно величне.

Апостол Павло розумів це, коли писав: “А якщо Христос не воскрес, тоді марна й проповідь наша, марна й віра ваша” (1-е Коринтян 15:14). Це добре усвідомлювали християни першого століття. З одного боку, була група чоловіків і жінок, які перевернули весь світ пристрасним проголошенням звістки про Воскресіння, яке змінило їхні життя. З іншого боку, були ті, хто різко засудив цю історію як богохульство.

Воскресіння є або найважливішим історичним фактом, або ж, величезною містифікацією. Якщо це правда, то потрібно пристосувати своє життя до його наслідків. Бо те, що відбулося з Ісусом, неодмінно впливає на світосприйняття людей, які Йому повірили. Але якщо Христос не воскрес, тоді все християнство є шахрайством, нав’язаним світові компанією брехунів або наївним віруванням простаків яких самих ошукали.

Отже, це важливе питання для нас. У проповіді я хочу дослідити докази воскресіння Ісуса Христа. А також поміркувати над теоріями, які його заперечують. Моя мета: підбадьорити Словом Божим братів і сестер. А ще пояснити скептикам, що християнська віра – не щось наївне та ірраціональне, а реальне, бо ми маємо докази.

Першим доказом воскресіння Ісуса Христа є порожня гробниця. За оповідями євангелістів, люди, що прийшли до гробниці, не знайшли там Ісуса. І з тих пір, як учні почали проголошувати, що Ісус воскрес із мертвих, було багато людей, які заперечували Воскресіння, і які намагалися пояснити все за допомогою альтернативних теорій.

Дозвольте мені перелічити деякі з відомих альтернативних теорій і показати, чому вони помилкові.

Першою хибною теорією є теорія духовного воскресіння. Ця теорія стверджує, що тіло Христа розклалося в могилі і що Його справжнє воскресіння було лише духовним. Сам Ісус повністю зруйнував теорію духовного воскресіння. Коли Його учні, налякані, побачивши Його, вирішили, що бачать духа, Ісус наставляв їх: “Гляньте на Мої руки, на Мої ноги! Це ж Я Сам! Доторкніться до Мене – подивіться, що дух тіла й костей не має, а Я, як бачите, їх маю!” (Луки 24:39). Пізніше Христос їв рибу зі Своїми учнями, ще краще демонструючи, що Він має плоть і кров.

Спіймаємо себе на думці, наскільки жалюгідною і урізаною є версія лише “духовного” християнства, коли в Україні війна. Людям, які заперечують воскресіння в тілі, немає чим потішити тих братів та сестер, які втратили рідних і близьких. Окрім, як фантазувати про те, що “ми якось зустрінемося на небесах”. А тим, хто впевнені в словах щойно прочитаного Символу віри про “воскресіння тіла та життя вічне” є що сказати.

Другою є теорія невідомої гробниці. Це уявлення про те, що гробниця Ісуса була невідома. Однією з причин її появ є те, що протягом років вважалося, що всіх розіп’ятих римлянами кидали в братську могилу. Через це в Ісуса просто не могло бути власної гробниці. Однак трапилося цікаве відкриття в 1968 році. Геологи знайшли поблизу Єрусалиму останки єврея на ім’я Йоханан. Теорія була спростована, оскільки Йоханан був розіп’ятий, але не вкинутий у братську могилу, а похований у сімейній гробниці.

Слабкість цієї теорії полягає і в тому, що вона ігнорує історичну розповідь про події навколо поховання Ісуса. У Біблії сказано, що Йосип Ариматейський, отримавши дозвіл від Пилата, переніс тіло до своєї приватної гробниці, а не до загальної ями для розп’ятих. Крім того, юдеї знали, де знаходиться гробниця, тому і поставили охорону.

Третя хибна теорія – теорія галюцинацій. Вона говорить, що люди лише думали, що бачать Ісуса. Насправді в них були галюцинації. Психіатричний словник визначає галюцинації як “несправжні сприйняття та уявлення, коли реального об’єкта в цей час немає”.

Теорія галюцинацій є слабкою з однієї причини. Галюцинація – річ дуже особиста. Малоймовірно, що навіть у двох людей буде однакова галюцинація. І просто неможливо, щоб велика кількість людей мала однакові галюцинації. Апостол Павло сказав, “що Христос … третього дня воскрес, згідно з Писанням; і з’явився Кифі, тоді дванадцятьом; після того Він з’явився одночасно понад п’ятистам братам, з яких багато хто живе ще й донині, а деякі спочили. Пізніше з’явився Якову, а тоді – всім апостолам” Неможливо мати однакову галюцинацію такій кількості людей і в багатьох різних випадках.

Четверта хибна теорія полягає в тому, що учні вкрали тіло Ісуса. Ця теорія припускає, що учні вкрали тіло, а потім сфабрикували розповідь про воскресіння. Вона навіть була записана в Євангелії від Матвія як версія, яку розповсюдили вороги Церкви. Після Воскресіння вартові пішли в місто і доповіли первосвященикам про те, що сталося. Тоді первосвященики та старійшини підкупили їх і сказали розповідати наступне: “Говоріть, що Його учні, прийшовши вночі, викрали Його, коли ми спали” (Матвія 28:13).

Теорія має кілька недоліків. По-перше, як пройти повз дисципліновану храмову сторожу? Хоча це не були римські солдати, яким за сон на посту загрожувало жорстоке покарання, але все ж, це були професійні воїни, на яких чекали б великі проблеми за неналежне виконання наказу місцевої влади.

По-друге, викрадачам потрібно було відвалити великий камінь перед входом до гробниці. Тільки оглухлі вартові не почули б, як котиться камінь.

По-третє, ця теорія не враховує характер учнів. Прихильники цієї теорії стверджують, що учні не тільки нав’язували людям брехню, але й прожили решту свого життя, проголошуючи брехню про “воскреслого Христа”. Але насправді учні зіткнулися з арештами, ув’язненнями, побиттям і жахливою смертю, і жоден з них ніколи не зрікся Господа і не відмовився від того, що Христос воскрес із мертвих!

І остання хибна теорія – це теорія непритомності. Вона стверджує, що Ісус насправді не помер на хресті. Він був прибитий до хреста і страждав від болю та втрати крові. А потім Він просто знепритомнів. Учні, що вважали Його за мертвого, поховали Його живим. Їх легко було ввести в оману, оскільки медичні знання на той час були не надто розвинені. Холодна гробниця, в яку поклали Ісуса, оживила Його. Учні були настільки необізнані, що наполягали, що це було воскресіння з мертвих.

Ця теорія також має недоліки. По-перше, коли Ісус висів на хресті, Його проголосив мертвим досвідчений римський кат. Біблія говорить, що коли солдат проколов Ісусові бік, з нього потекла кров і вода. Наука говорить нам, що це ознака смерті.

По-друге, Ісус був обмотаний тканиною і облитий кількома літрами суміші смирни й алое. Якби Він ще не був мертвий, то алое та смирна задушили б його.

І по-третє, Ісусу, слабкому від побиття та розп’яття, було б неможливо вирватися з пелен, відштовхнути гігантський камінь від гробниці, відбитися від варти та піти на пронизаних ногах. Взагалі, від людини яке в таке вірить, вимагається більше віри, аніж від християн.

П’ять хибних теорій, які пояснюють порожню гробницю Ісуса, були досліджені в світлі Писання. Є лише одна “теорія”, що враховує всі факти і не підлаштовує їх під упереджені думки – це визнати, що Ісус Христос насправді воскрес із мертвих завдяки надприродній дії Бога в історії.

Є три причини впевнено це стверджувати.

По-перше, гробниця Ісуса справді виявилася порожньою. Мертве тіло Ісуса стало би беззаперечним доказом, що ніякого воскресіння не було.

По-друге, кілька разів Ісус з’являвся живим після воскресіння з мертвих. Апостол Павло перелічує людей, які бачили Ісуса, і він згадує про них, щоб тогочасні скептики могли поспілкуватися з ними та отримати підтвердження. Якби ви взяли 500 свідків, що бачили Ісуса живим, помістили їх у зал суду і давали кожному по п’ять хвилин на свідчення, то ви б мали близько двох діб безперервних свідчень! Іншим фактором, який слід враховувати, є різноманітність місць і людей, що бачили Ісуса. І між цими зустрічами немає навіть двох однакових.

Отже, ми повинні зробити єдиний розумний висновок, завдяки кількості очевидців Воскресіння та різноманітності ситуацій, коли Воскреслий з’являвся перед людьми: Ісус дійсно воскрес із мертвих.

Третім доказом воскресіння Ісуса Христа є перетворення учнів. Учні були настільки переконані в реальності воскресіння, що перетворилися з переляканої групи людей на безстрашну, незламну групу свідків. Незважаючи на погрози, жоден з учнів не змінив свого свідчення про воскресіння. Десять з дванадцяти апостолів загинули за віру. А в перші століття тисячі християн були страчені за віру. Як ви думаєте, чи люди готові померти за те, що, на їхню думку, не відповідає дійсності? Звісно, ні. Вони добровільно померли, бо були цілковито впевнені, що Ісус живий! А значить Його обіцянка воскресити в останній день всіх Своїх учнів є цілком реальною. Він сам є тому Живий доказ.

Тож, дорогі друзі, Ісус живий! Гробниця порожня. Його побачили учні. А про Його воскресіння свідчить перетворення перших християн з боягузів на палких проповідників Воскресіння. Це добра новина. Саме це мав на увазі апостол Павло, коли писав: “Христос, згідно з Писанням, помер за наші гріхи, і Він був похований, і третього дня воскрес”.

Які наслідки воскресіння Ісуса Христа для вас і для мене? Якщо ви скептик, то вам сьогодні були запропоновані докази воскресіння. Якщо вас зацікавило це питання, то неупереджено досліджуйте його. Воно надто важливе, щоб просто відмахнутися від нього. Від цього залежить, де ви проведете вічність. Якщо ви християнин, то радійте, бо наш Господь воскрес, Він живий, і ми Його учні, і нас не може відлучити від Нього навіть смерть.

Пастор Ігор Шемігон, 09.04.2023

Попередній запис

Проповідь на Страсну п’ятницю

Наступний запис

Проповідь на 1-у неділю після Великодня