Однак зрештою настає та мить, коли ми зробили все, що могли зробити, чекали досить довго і розкрили своє серце заради примирення, але особа все одно не бажає визнавати своєї причетности до проблеми. Примирення і змін немає.
У цьому разі Біблія каже нам розлучатися. Євангеліє від Матвія 18:17 говорить, що після того, як ми зробили все, що могли зробити, ми мусимо віддалитися від проблемної особи, аж поки вона не передумає. У Біблії розлука – це цілком законна можливість, коли випробувано всі заходи (див. 1Кор. 5:9-12). Але навіть після розлуки ми маємо сподіватися на подальше каяття особи, прийнявши її ще раз, якщо вона направду змінилася (див. Лк. 17:3-4).
Необхідність розлуки – це сувора реальність. Бог бажає, щоб цього не сталося (див. 2Пет. 3:9); і ми, безумовно, так само. Однак правда в тому, що деякі стосунки не налагодяться, якщо хтось не бажає змінитися і примиритися. Ми можемо й далі прощати, але не можемо примиритися без їхнього бажання.
Ісус і Павло часто говорили, що іноді ми мусимо покидати когось, що деякі наші взаємини мають скінчитися (див. Мт. 10:14,34-37; 18:17; Лк. 9:59-62; Тит 3:10). Але також вони часто можуть бути відновлені. Наприклад, Павло і Варнава не погоджувалися щодо Марка, однак згодом Павло прийняв його (див. Дії 15:37-40; Кол. 4:10). Іноді розлука потрібна, але часто вона не постійна. Розлучившись, ми не відрікаємося від особи; це вона відрікається від стосунків з нами. Не Бог посилає людей до пекла, це вони посилають себе туди самі.
Іноді ми наполягаємо на своєму, тоді як інші не приймають нашої позиції. Наприклад, дружина вирішує стати на захист вірности. Якщо її чоловік хоче залишатися з нею, то мусить бути вірним. Він має вибір. Вона не відрікається від нього самого, якщо він вирішить залишатися невірним; вона відрікається від його цінностей.
Пам’ятайте, що відмову від руйнівних стосунків завжди супроводжує почуття втрати. Люди не раз намагаються розірвати деструктивні стосунки, неналежно переживши втрату, тільки для того, щоб через деякий час опинитися в таких самих стосунках, або навіть іще гірших. Втрата пов’язана зі смутком. Але щоб одержати щось нове, ми мусимо спершу втратити старе.
Слово про розлучення
Щирі християни дотримуються багатьох різних поглядів на розлучення. Позаяк ми обговорюємо питання, коли належить працювати над стосунками, а коли замінювати їх, доречно буде сказати кілька слів про наш погляд на розлучення і повторне подружжя.
Ми вважаємо, що Біблія навчає нас того, що подружжя постійне і що над ним належить працювати. Ми також вважаємо, що розлучення припустиме за певних обставин – невірність чи відхід невіруючого чоловіка або дружини (див. Мт. 5:31-32; 1Кор. 7:15), – але навіть за таких обставин належить сповнювати Божий ідеал. Це не означає, однак, що хтось, зазнаючи кривди й наруги, зобов’язаний залишатися пасивним і терпіти рани.
Буває так, що особа лишається пасивною доти, поки терпіти більше несила, а тоді обирає розлучення. Але пасивність і розлучення рідко вирішують проблему. Безпосередній вплив на особу тими способами, які описані раніше, дає стосункам найкращу нагоду для змін. Скривджений партнер повинен вчитися, як працювати над своєю роллю в стосунках, і також визначити необхідні межі проти надуживань. Подеколи розлука потрібна, поки партнер, який не визнає своєї відповідальности, відчує, що йому треба змінитися. Якщо ви перебуваєте в складному подружжі, дотримуйтеся кроків, перелічених тут. Зверніться по допомогу і працюйте над собою, а тоді вживайте належних заходів, щоб спонукати іншого партнера до змін. Але не стійте, опустивши руки, і не дозволяйте злу перемогти.
Однак, якщо ви розлучені, пам’ятайте, що Бог – це Бог благодаті, і що Він завжди готовий приймати нас, хоч де б ми були. Він завжди хоче, щоб ми прийняли своє розбите серце і почали знову, воскресивши те, що видається нам безнадійним життям. Якщо ви були розлучені, Він розуміє. Він також пережив болісне розлучення (Єр. 3:8), і Він може допомогти вам знову налагодити своє життя.
Як довго терпіти?
Тож коли нам все-таки треба відновлювати, а коли – замінювати? Як ми вже побачили, немає чіткої відповіді. Довготерпіння вже за своїм визначенням довге. Але ось короткий опис принципів, які допоможуть вам виявити, коли ви ще не готові до заміни важливих стосунків:
- Якщо ви намагаєтеся вирішити проблему самі, без допомоги інших.
- Якщо ви тим чи іншим чином призводите до проблеми.
- Якщо ви не прийняли особу, якою вона є, не простили їй і не оплакали свого втраченого ідеалу.
- Якщо ви не використовуєте свої нові навички та способи взаємодії зі складною особою і не реагуєте справедливо на всі його дії.
- Якщо ви, застосувавши нові моделі поведінки, не дали їм змоги трансформувати стосунки, хоч розумієте, що відкуплення – це тривалий процес.
- Якщо ви не були довготерпеливими, тобто згаданий процес не тривав достатньо часу, аби ваша фраза: «Я спробував», – була наповнене правдивим змістом, а не звучала як нагода легко позбутися провини.
Це важкі вимоги. Вони болісні, і вони вимагають з нашого боку часу й зусиль. Але стосунки – це найважливіша частина нашого духовного життя. По суті, вони є духовним життям, як його визначає Бог. Любити Бога і любити свого ближнього – це головні вимоги Закону.
Дотримавшись усіх перелічених принципів, ви будете знати, що зробили все від вас залежне. Однак будьте готові, що вам доведеться важко й довго працювати. Доведеться страждати, щоб змінитися і зростати. Послання до римлян 12:18 говорить про це так: «Коли можливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми». Ми будемо знати, що це можливо тільки тоді, коли зробимо все, що в змозі. І тільки тоді ми будемо знати напевне.
Послання цієї книжки значною мірою нагадує послання Євангелія. Вона має добру і погану новину. Добра новина полягає в тому, що ми можемо спастися від пекла стосунків з ненадійними людьми. Погана новина в тому, що ви мусите взяти свій хрест і виконати важку роботу над розв’язанням проблем, пов’язаних з власним характером.
Ми побачили, що цей процес належно діє як у нашому житті, так і в житті інших. Якщо ви впораєтеся з важкою роботою розрізнення надійних і ненадійних людей, налагоджуючи глибокі взаємини з надійними і прагнучи благотворно вплинути на ненадійних, на вас чекає щедре життя, сповнене втішних стосунків і посвячене служінню Богові.
КІНЕЦЬ