Одного зимового дня в Білоксі, Міссісіпі, 25-річна жінка захотіла накласти на себе руки. Вона вирішила, що терпіти більше несила і що смерть для неї миліша за життя. Вона пішла до мосту на річці Міссісіпі.
Вода була холодна, а міст високий. Вона перелізла через поруччя і зістрибнула вниз. Ударившись об воду зі страшним ляском, жінка почала тонути.
Вона не знала, що чоловік на березі річки помітив її стрибок. Коли жінка не виплила на поверхню, він кинувся у воду, щоб урятувати її.
Вона тонула чимраз глибше, коли пірнув він. І тоді почула, як той нещасний чоловік борсається у воді. Стрибнувши за нею, він зовсім забув, що не вміє плавати! Цей герой недотепа бовтався і кричав: «Рятуйте! Рятуйте!», – а тому жінка, яка хотіла заподіяти собі смерть, підплила до нього і витягла його на берег. Чоловік захлинувся, і вона мусила йому зробити штучне дихання. Хтось подзвонив на швидку, і їх обох забрали до шпиталю. Обоє зосталися живі.
Я прочитав про це в газетній статті, і журналіст, який описав ту історію, завершив її такими словами: «Тієї ночі життя їй врятував не чоловік. Життя їй врятувала мета». Цією метою став порятунок потопальника. За одну мить вона віднайшла свою місію. І ця місія врятувала їй життя.
ЯКЕ ВАШЕ ПРИЗНАЧЕННЯ В ЖИТТІ?
Мета життя – прожити життя з метою. Бог шукає людей, яким міг би передати Свій запал і мрію. Найбільшими ворогами Ізраїля були не велетні, не зовнішня сила, а внутрішній голос – той внутрішній голос, який сказав: «Це тобі не до снаги. Будь обачний». Щоб ви могли стати мрійником, Бог вимагає від вас ризику! Мріючи, ви неминуче наражаєтеся на глузування та невдачі. Годі здійснювати мрію, щоб ніхто не говорив: «Ким же він себе вважає?»
Негативні слова й думки закриють вам дорогу до того, що приготував для вас Бог. Якщо ви не пригадуєте, коли востаннє вас критикували, то, цілком імовірно, ви не робите нічого. Не бійтеся людських слів аж так, щоб зректися мрії, даної вам Богом. Зберіть увесь свій вогонь, запал та ентузіязм та користайтеся з нагод, які посилає вам Бог. Вірте, що ви спроможні на все через Христа, Який укріплює вас.
Народження, смерть і воскресіння вашої візії
Коли ви вперше відгукнетеся на заклик Божий, як я це описав у попередньому розділі, то станеться народження вашої візії. І як завжди буває в царстві Божому, після народження прийде смерть, а згодом воскресіння.
Кожна Божа візія і мрія переходить цей процес народження, смерти і воскресіння. Насправді ви не дістали мрії від Бога, якщо не піднесли тягар, не сповнилися захвату від того, що народили нову візію, а тоді, часто з неабияким розчаруванням, спостерігали за тим, що видавалося вам смертю. Візія вмирає – розходяться люди; вичерпуються гроші; ви не даєте собі ради; просто не можете второпати, що робити далі.
Тоді, і лише тоді, прийде Бог, принісши воскресіння. Він використовує цей процес, щоб цю мрію освятити, – і коли їй направду прийде пора здійснитися, вона не видасться вам егоїстичною.
Натомість ви зможете відступити на крок та проголосити: «Це сила Божа! Я мало не зневірився. Я сумнівався у візії, але Господь все одно це зробив!» Ви без жодного сумніву будете знати, що це вчинив Бог, тому що все виглядало геть безнадійно. Тепер ви бачите, що мрія направду більша від вас. Ви направду не могли би отак відродити її самі. А Бог не знає обмежень. Він воскресив її. Він закінчив те, що почав.
Я ручаюся вам – якщо ви маєте мрію, то зможете упевнитися, чи вона від Бога, лише побачивши ці три її стадії: народження, смерть і воскресіння. Якщо ви саме тепер переживаєте цей процес, не опускайте рук! Воскресіння настане. Ваше подружжя потрапило в скруту, і тому просіть у Господа нову наснагу і свіжий ковток віри. Тримайтеся, і допомога прийде.
Терпеливість виграє змагання
Будьте витривалі. Чи пам’ятаєте, що написав автор Послання до євреїв? Він умовляв євреїв такими словами: «…Біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами, дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри» (Євр. 12:1-2).
Іншими словами, вам може знадобитися чимало часу, однак перемога цілком досяжна. Це як факельний біг на античній Олімпіяді, що відрізнявся від решти бігових змагань. В інших перегонах переможцем ставав той, хто першим перетинав фінішну лінію. Але на факельних змаганнях усі бігуни брали в руки смолоскип. Вони бігли із запаленим вогнем і могли перемогти лише тоді, коли їхній вогонь не згас. Прибігти першим було замало – аж доки не підтвердять, що твій вогонь ще палає.
«…Біг не у скорих» (Еккл. 9:11). Подеколи перемагає той, хто начебто ледь спромігся добігти. Переможець здобув свій приз тільки тому, що виявив неабияку терпеливість і дозволив іншим обігнати себе. Видавалося, що всі його обійшли, однак годі здобути перемогу, якщо погасне вогонь.
Розумієте, що я маю на увазі? Я хочу бути таким, як переможець факельного бігу. Я хочу бігти якомога швидше, водночас пильнуючи щомога, аби не згас вогонь. Важливо не те, як швидко я пробіжу, як швидко росте моя церква чи служіння, як швидко зростає мій бізнес, скільки рекордів я встановлю – важливо, чи горітиме в моїй душі вогонь Божий, коли я перетну фінішну лінію. Чи готовий я берегти свою візію не лише в пору народження, але й смерти та воскресіння, що може тривати роками?
Чи готовий я бути таким, як моє найулюбленіше створіння в ковчегу – слимак? Тільки завдяки наполегливості він зміг дістатися до ковчега, зміг попри все, і це найважливіше!
СИЛА НЕЗАБУТНЬОЇ МРІЇ
Дозвольте мені розповісти вам про незабутню мрію. Ідею незабутньої мрії мені підказав Мойсей, бо хоча він завжди мріяв привести народ Ізраїля в Обіцяну землю, та на схилі літ, коли він таки подивився на неї з гори Нево, Бог сказав йому: «На неї не зійдеш». Але Мойсеєва мрія була незабутня, і вона жила далі, навіть коли він помер.
Багато хто скаже: «Він не зумів». Але це неправда; коли ви прочитаєте Євангеліє від Матвія, фрагмент, де розповідається про Ісуса на горі Преображення – яка стоїть на Обіцяній землі, – там Мойсей та Ілля сходять з небес, і Біблія свідчить, що вони з’явилися на вершині тієї гори (див. Мт. 17:3). Мойсей таки дістався туди! Мойсеєва мрія врешті-решт здійснилася. Він мріяв стати ногою на Обіцяній землі. Знадобилося п’ятсот років, але це таки сталося. Це і є могутня, незабутня мрія!
Сила незабутньої мрії полягає в тому, що вона триває, поки в один з таких днів врешті-решт не сповниться. Байдуже, скільки було розчарувань або скільки перепон на шляху. Ніколи не запізно. Вона прийшла від Бога і досі належить Йому. Бог зробив цю обітницю, і Він має силу сповнити її.