Один з моїх улюблених біблійних віршів каже: «Як часом рятує пастух з пащі лев’ячої дві коліні, або пипку вуха, так будуть врятовані діти Ізраїлеві, що сидять в Самарії в закуточку ліжка, та на адамашку постелі» (Ам. 3:12).
Він зображає таку картину: лев пожер ягня, залишивши лише ніжку чи дві та шмат вуха. Лев – це сатана, який ходить навколо, «…шукає пожерти кого» (1Пет. 5:8), і сатана пожирає вівцю, яка уособлює народ Божий.
Писання каже, що коли пастух побачив, що від тієї вівці не залишилося нічого, крім вуха та пари ніг, він, як не дивно, підступив і вирвав те вухо й ноги з пащі лева. Навіщо? Якби я був пастухом, то не робив би цього. Я побачив би, що це кінець. Мою вівцю лев пожер. Усе скінчилося.
Але пастух – що є образом Ісуса – ще побачив у тій вівці щось спасенне. Допоки у вас є вухо, щоб чути, і ноги, щоб стояти (тобто стоїте на тому, що почули), не має жодного значення, що встиг пожерти ворог. Бог може це спасти. Не важливо, що втрачено; важливо, що залишилося. Поки ви чуєте і шкутильгаєте, можете натрапити на свою долю; ви можете придибати до своєї мрії. А якщо у вас мрія незабутня, то можна стояти на тому, що сказав Бог, і Він сповнить її.
Чи не видається вам, що ворог пожер вашу мрію? Чи не видається, що вже запізно?
Ніколи не запізно. Ми служимо Богові воскресіння, і Він воскресить вашу мрію, щоб ви могли сповнити її. Поки у вас є вухо, щоб чути, Він промовлятиме до вас – навіть коли ви читаєте цю книжку. Тоді ви зможете стояти на тому, що почули.
Можливе все. Вір, що можеш!
ЙОСИП І ВИ
Історія Йосипа – це ідеальна ілюстрація того, про що йдеться в цій книжці – про силу видіння. Видіння прийшли до Йосипа, і на нього роками чигали всілякі труднощі. Видавалося, що його видіння вже давно померло. Йому довелося пережити усяке. Але Бог оживляв його видіння, і врешті воскресив його. Перше видіння Йосипа цілковито сповнилося.
Йосип, який мав кілька дуже особливих видінь у сімнадцять років, був і улюбленим сином у батьківському домі, і нелюбим рабом у чужому краї. Коли його заздрісні брати побачили, як він іде, вони сказали: «Ось іде той сновидець!» (Бут. 37:19). Вони навіть не кликали його на ім’я, а просто обзивали «сновидою».
Коли він став рабом в Єгипті, у певний момент потрапив до в’язниці. А потім він піднісся, ставши управителем усього, чим володів єгипетський фараон. Саме тоді з’явилися його брати, і видіння Йосипа таки здійснилися. (Історію розповідає Книга Буття, 37 розділ.)
Ви, напевне, подумаєте, що ця історія бозна-як далеко від вашого особистого досвіду в 21 столітті. Але знаєте що? Нам з вами, мабуть, доведеться перейти ті самі випробовування, що і Йосипу, перш ніж справдяться наші мрії. Тож окреслімо найголовніші етапи цього процесу.
Здобути ласку
Перш ніж зробити крок віри, вимагаючи здійснення мрії, яку дає вам Бог, треба зрозуміти, що таке «ласка». Ласка означає, що Бог приготував усе заздалегідь, і ви, діставшись туди, можете скористатися цим. Ласка – це коли завдяки Богові вам «усе допомагає на добре» (Рим. 8:28). Ласка означає, що Бог усю енергію зосередив на вас. Це означає, що Бог покликав вас на поле бою.
Йосип мав ласку, і всі знали про це. Його барвиста одіж символізувала батьківську ласку. Він гордо носив її. Ця одежа вирізнялася! Вона не була брунатна, сіра чи кремова. Ця одіж була осяйна. Вона була така яскрава, що просто притягала око. Вона випромінювала барву.
І те саме відбувається з нами. Коли Бог направду щедро благословляє вас, то це непросто приховати. Ви не будете навмисне хизуватися Його ласкою перед людьми, але люди все одно помітять її. Коли Бог починає благословляти вас, Він благословляє вас так, щоб інші добре бачили, яку ласку ви маєте в Бога. Він не хоче, щоб ви соромилися Його благословення. Він не хоче, щоб ви вибачалися за нього.
Батько Йосипа одягнув його в цю одежу, щоб приготувати до мрії. Щоразу, коли Бог починає дарувати вам ласку і благословляти вас, Він готує вас до мрії.
Ми тішимося певною ласкою відтоді, як стаємо на дорогу спасіння, але щоб дістати решту своєї долі, потрібно прийняти її більше. І в царстві Божому зазвичай діє таке правило, що вам потрібно просити ласки. Слова могутні. Бог сотворив світ, промовляючи слова. Якщо ви не розкриєте уста, проголосивши, що Божа мета має стати вашою метою, і якщо не попросите в Бога допомоги, то не одержите її. «Не маєте, – сказав Яків, – бо не прохаєте» (див. Як. 4:2).
Коли ви розкриєте уста й попросите ласки, Бог вас засипле нею. Просіть у Бога дощу у весняну пору. Його ласка – наче хмара весняного дощу (див. Зах. 10:1; Пр. 16:15). Тож не зволікайте! Піднесіть голос і затвердьте той факт, що готові прийняти ласку тієї ж хвилини – навіть якщо ви втратили роботу і не знаєте, звідки візьметься нова.
Виголосіть щось на взір цього: «Я маю велику ласку в Господа. Його ласка впокорює мене. Його ласка іде попереду і прокладає для мене дорогу. Завдяки Йому інші дивляться на мене з ласкою. Бог об’явив її, і вже зіслав мені. Вона наче хмара оповиває мене, і я готуюся проголосити її. Вистачить лише попросити, і я дістану ласки вповні».
Обов’язково зауважте зв’язок між полями і ласкою. Йосипове становище улюбленця давало йому змогу повірити у своє видіння про поле зі снопами, що вклонялися його снопові (див. Бут. 37:5-6). Можна знайти інший біблійний приклад зв’язку між полями й ласкою в історії про Руту. Рута висловила особливе прохання, що вона зможе працювати на полі того, хто виявить їй ласку (див. Рут. 2:2).
Ви також маєте поле, сповнене ласки. Можливо, на ньому не росте ячмінь, але ви все ж маєте поле. Ви можете порівняти врожай з поля Йосипових видінь і врожай з поля Вооза, на якому збирала колоски Ноема, з «полем» власної кар’єри. Скажімо, ви вважаєте, що мусите працювати на полі медицини чи педагогіки.
Якщо ви помолитеся, перш ніж вийти на поле, і в молитві попросите про те поле, яке обрав для вас Бог, то в пору збирання врожаю на ваше поле зійде ласка. Просто розкрийте уста і попросіть.
Принагідно Рута показує нам ще один спосіб прийняти ласку, а саме, потребу перебувати поряд з тими, хто має її. Цього разу то була її свекруха Ноема, яка народилася у Віфлеємі і походила з народу, вибраного Богом. Рута була моавитянкою. Цей народ аж ніяк не належав до вибраного. Ба більше, він був навіть проклятим. Але тоді, коли Рута вирішила триматися Ноеми, на неї почала сходити ласка.
Ви також можете знаходити ласку таким чином. Вибираючи церкву, шукайте того, хто має в ній Божу ласку. Опинившись під чужим проводом, шукайте проводу, що має на собі ласку Божу. Ви не зможете піднестися вище від тої ласки, під якою перебуваєте. Якщо ви будете поряд з людьми, які вже мають Божу ласку, і якщо ви попросите Бога вивести вас у поле, яке Він вибрав для вашого життя, то зможете особисто спізнати Божу вірність.
В історії з Рутою Вооз помітив її і, як відомо, одружився з нею. І таким чином збиральниця колосків стала власницею цілого маєтку – тільки завдяки тому, що розкрила уста, попросивши про ласку.