Мене часто запитують, якими особливими здібностями повинен володіти екзорцист і які засобі застосовувати, щоб звільняти опанованих. Моя відповідь розчаровує багатьох, бо я стверджую, що екзорцист немає ніяких особливих здібностей чи засобів, і що вся його сила міститься в Імені Ісус. Коли первосвященики запитали ув’язненого Петра, якою силою він зцілив кривого, Петро, “переповнений Духом Святим, промовив до них: нехай буде відомо всім вам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім’ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп’яли ви, то Його воскресив Бог із мертвих, Ним поставлений він перед вами здоровий!… І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали.” (Дії 4:10-12).
“У Ім’я Моє демонів будуть вигонити”
Ми, екзорцисти, знаємо, яку силу має згадування Страстей Христових, звертання до Найсвятішої Крові і Ран Спасителя, Його пронизаного списом Боку і Хреста, на якому Він був розіп’ятий. Але насамперед кличемо Святого Духа, бо без Його участі нічого не відбувається. Прикликаємо також Найсвятішу Діву Марію, яка розчавлює голову диявола і випрошує для нас всілякі ласки. Користуємось посередництвом ангелів і архангелів, зокрема, св. Архангела Михаїла – полководця небесного війська. Допомагають нам і святі. Якось я зустрівся з випадком диявольського опанування, звільнитися від якого допоміг святий, хоч по допомогу до нього ніхто не звертався. У певний момент під час екзорцизму святий виявив свою присутність, і відтоді ми його кликали, щоб допомогти звільнити опановану злим духом людину.
Хотів би наголосити ще на одному аспекті, пов’язаному з посередництвом святих. Мене завжди дивувало, з якою легкістю святі звільняли від злого духа людей, навіть якщо не були екзорцистами. Але ж в їхньому житті були періоди, коли вони самі зазнавали переслідувань злого духа. Коли я озираюся в далеке минуле, пригадую св. Бенедикта, який не був ні екзорцистом, ні священиком, але з великим успіхом змагався із злим духом. Через це Папа Гонорій ІІІ (1216-1227) оголосив його патроном екзорцистів. Донині медальйон із його зображенням використовується для захисту від злого духа. Чи св. Іван Боско, який свого часу зносив жахливі напади диявола, але пізніше однієї його присутності було достатньо, щоб диявол покинув опановану людину.
Життя отця Піо також було безперервною боротьбою проти злого духа. У листі до свого духовного наставника о. Агостіно з Сан-Марко ін Ламіс, о Піо зізнавався, що диявол являвся йому ще в дитинстві, і ці з’яви тривали біля двадцяти років – то у вигляді потворного гіганта, то у вигляді ката чи огидного кота. А якось явився у вигляді настоятеля його монастиря. Міг навіть набрати вигляду Ангела-Хоронителя, Найсвятішої Діви Марії чи св. Франциска. Хто бачив ці диявольські містифікації, той знає, який небезпечний для людської душі диявол. Отець Піо жертвував свої терпіння за спасіння душ, він розумів, що боротьба з дияволом і великі терпіння, що її супроводжують, це і є місія, яку призначив йому Бог. В Сан-Джованні Ротондо він звільнив не одну опановану злим духом людину, збудував лічницю для хворих, створив багато молитовних груп. Збереглася фотографія, на якій його обличчя посинцьоване, спухле від ударів – злий дух, якого він вигнав з опанованої людини, напередодні помстився йому вночі так, що довелося накласти п’ять швів в ділянці надбрів’я.
Коли в 1942 році доля звела мене з о. Піо, я не здогадувався, що буду навідувати його протягом 26 років. Тоді я вчився в ліцеї і мав намір стати юристом. Коли ж став священиком, усіх своїх духовних синів віддавав в опіку о. Піо. Востаннє ми бачилися влітку 1968 року. Він був уже дуже хворий і Богослужіння відправляв на візочку. 23 вересня того ж року його не стало, але кожен, хто сьогодні приїздить у Сан-Джованні Ротондо, дивується, що прочан стає все більше і більше. Незриму присутність о. Піо я часто відчуваю під час екзорцизмів. Траплялося, що мої пацієнти бачили його уві сні, як підтримував їх у терпіннях. А якось злий дух кричав: “Нехай відійде отой чернець! Цього ченця я не хочу бачити!” Я змусив його зізнатися, що в екзорцизмі брав участь о. Піо. Хочу додати, що відтоді, як Господь покликав до себе мого наставника о. Кандідо, а сталося це 11 вересня 1992 року, він також допомагає мені виконувати обов’язки екзорциста – його ім’я не раз називали злі духи. Отець Кандідо вважав отця Піо великим святим, а отець Піо сказав якось про отця Кандідо: “Це священик від Божого Серця”.