С: Моя донька виходить заміж уже вагітною.
В: У такій ситуації батьки повторюють собі, що часи змінилися, і суспільство толерантніше ставиться до вагітних наречених, що таке трапляється, що в цьому немає нічого дивного, що сучасна молодь така вже є… Та ситуація все одно залишається незручною.
Часом люди намагаються вирішити проблему, вимушено укладаючи подружжя під дією обставин. Укладення такого подружжя продиктоване бажанням поважати суворі закони клану і не спричиняти скандалу, та це суперечить ідеї подружжя. Бо подружжя – це не ліцензія на сексуальні стосунки, а життєвий вибір. «Виправне» подружжя – це торгування нареченою: ти її використав, тож тепер мусиш купити. Торгування жінкою з метою укладання шлюбу чи ні – неприпустиме.
Подумаймо про класичний приклад: вона вагітна, але рішення про шлюб прийняли разом і добровільно. Що ви думаєте про таку справу? Чи ви зітхаєте з полегшенням, коли молоді кажуть вам, що хочуть одружитися? Зазвичай батьки погано переносять таку ситуацію: вони знервовані, їм перехоплює подих. Ті, що вдають безтурботність, насправді почуваються ще гірше, ніж ті, що не приховують свого стресу.
Щоб без втрат та кривди пережити таку ситуацію, потрібно розглянути всі її аспекти, не керуючись власним зиском.
Отож, рішення про шлюб – добре, і його треба прийняти з радістю. Привітайте молодих, радійте разом із ними, побажайте їм усього найкращого, подякуйте за той дар, який вони жертвують вам і собі. Не порушуйте теми вагітности, хіба що вони самі про це згадають. Якщо все ж згадають, можете доброзичливо сформулювати свою думку: ми радіємо, що ви одружуєтеся і не робите цього з огляду на дитину, а тому що справді хочете бути разом.
Навіть якщо це зрозуміло з вашої поведінки, все ж варто виразити це словами. Це ще краще заспокоїть наречених. Чому? Бо переконає їх у тому, що ви не ставитеся до вагітности як до неприємної події або доказу невміння панувати над спокусою. Це було б лицемірство; ви все одно не можете відпустити їм їхні гріхи, а якщо одруження за таких обставин ви вважаєте шляхетним жестом, то заслуга не на вашому боці, а на їхньому. Наречені потребують запевнення в тому, що ви даєте їм цілковиту свободу в справі можливого одруження, і вагітність їх ні до чого не зобов’язує. Якщо ви трактуватиме вагітність як пастку, в яку потрапили молоді, то майбутнє нової родини стоїть під великою загрозою. Ненароджена дитина не може бути причиною подружжя. Натомість вона є інтегральною частиною нового етапу в житті молодих. Це перша і чудова нагода спільно стати на новий шлях, ширше поглянути на світ, побачити щось і когось, крім партнера, крім себе. Завдання подружжя полягає в тому, щоб створити нового чоловіка і нову жінку, а це може статися лише в присутності інших осіб чи іншої особи. Дитина і є тією іншою особою, за котру батьки несуть відповідальність. Вона також спонукає їх думати не лише про себе.
Тому до дитини завжди ставляться як до нагоди, дару, шансу на діялог та розвиток. Те, що її зачали поза подружжям, ні в чому не применшує її вартости, хоча водночас це не означає, що потрібно плодити дітей у будь-яких умовах. Це також не є заохоченням доподружніх статевих стосунків. Це лише вторинний спосіб, який дає змогу подивитися на світ з погляду вартости, а не суспільних правил поведінки та умовностей.
Та правила поведінки існують, і багато батьків не мають жодного бажання стати спочатку дідусями-бабусями, а щойно потім тестями-свекрами. Це надто радикальна зміна, щоб легко з нею погодитися. Замість того щоб ковтати пригорщі заспокійливих ліків, дієвість яких доволі сумнівна, спробуймо стриматися від непотрібних, а часом навіть шкідливих реакцій.
Перша з них – це полювання на винного. Чи це мій син помилився, чи вона його спокусила? А що ви зробите, коли врешті визначите, хто з них більше винний? Призначите покарання чи засудите? Не заглиблюйтесь у цю проблему, бо це не призведе до добра ані вас, ані наречених.
Друга шкідлива реакція – пошук відповіді на запитання «чому?» Чому вони так повелися? І як ви збираєтеся шукати відповідь на це запитання? Вона знехтувала наші поради, щоб пізнати приємність, яку дають сексуальні стосунки? А може він використав її наївність? Гаразд, і що далі? Якою не була б відповідь, вам залишиться лише визнати, що ви не впоралися з роллю батьків або ж із нею не впоралися ваші майбутні свати. І що це вам дасть?
Третя сумнівна реакція – банальний підхід до цілої справи. Це найгірше розв’язання проблеми. Ви пояснюєте собі, що вагітність перед подружжям – це ще не кінець світу. Звичайно, що ні. Вагітність – це початок світу, пам’ятайте про це. Існує етика, яка набагато глибша від загальноприйнятої моральности, і радить, з огляду на чимало слушних причин, сексуальні стосунки в подружжі. Цього вчить етика відповідальности: дитина, яка має народитися, змінює не лише світ батьків, а й багатьох інших людей. Її поява на світ змушує їх бути відповідальними. Не йдеться лише про те, щоб нагодувати-одягнути-взути, а про те, щоб забезпечити відповідні умови для життя та розвитку в істинно родинній атмосфері. Йдеться про відповідальність, яка потрібна ще до народження дитини, а полягає вона на тому, щоб заакцептувати те, що дитина є і живе разом із нами.
Ця дитина нас випередила, так само як всі діти. Завдяки ній ми стаємо батьками та дідусями-бабусями. Навіть якщо її зачали перед шлюбом, дитина залишається есенцією життя, вона має своє місце в родині та суспільстві, і її не можна ліквідувати, як «небажаний побічний ефект». Прагнення дитини жити важливіше від наших правил, і ми можемо погодитися з цим лише з допомогою одного-єдиного способу – любити цю дитину. Вона також переживає цю велику пригоду, якою є життя. Дитина вчить нас бути відповідальними, добрими, турботливими. Щоб жити, не можна не бути добрими.
І тому, на мою думку, всі нарікання, відчуття провини, моральні осуди ведуть у нікуди. Вагітна наречена, хоча це й викликає застереження з погляду моральности, несе до вівтаря радість, яка плине з материнства. І про це важливо пам’ятати, а не лише терзати себе докорами сумління, або, і це ще гірше, погоджуватися на шлюб лише для того, щоб взяти відповідальність за свої помилки.
Є багато добрих причин, щоб бути щасливим. Щоб бути нещасним, достатньо трьох чинників, які я щойно назвав. Вибір за вами.