Це була непогана, проте виснажлива неділя. Після виголошення трьох проповідей я готувався до особливого богослуження, під час котрого уділялося хрещення, яке мало відбутися по обіді. Під час цього особливого богослуження я брав участь у хрещенні понад двохсот людей.
Відразу після служби я поїхав до аеропорту, щоб полетіти до Вест Косту. Вранці наступного дня за графіком на мене чекала конференція.
Коли я піднявся на літак і вмостився в своє крісло, мене турбувало одне: хто сидітиме поруч. Я надзвичайно стомився, тому молився: «Добрий Боже, нехай це буде любитель почитати, а не поговорити». Ті з Вас, хто часто літає, добре розуміє зміст моєї молитви. Деякі люди люблять щось коментувати впродовж усього польоту. Інших вдовольняє спокійно присісти, почитати книгу і, можливо, кивнути Вам на виході з літака.
Чоловік присів біля мене, посміхнувся і витягнув книгу. Незабаром я також посміхався. Я добре вмостився і відпочивав зі своєю книгою.
На жаль, нас повідомили про затримку вильоту. Літак стояв ще годину, і тоді я відчув, що Бог промовляє до мого серця: «А що якщо Я хочу виявити Свою велич і силу через тебе?»
«Господи, – відповів я, – я втомлений. Якщо Ти хочеш промовити до цього чоловіка, Тобі потрібно знайти когось із більшим запасом сил, ніж я». Але Святий Дух додав мені певности, і я почав покірно промовляти молитву. «Господи, якщо Ти хочеш бути сильним у моїй слабкості, то нехай буде так».
На півдорозі (літак зрештою піднявся в повітря) нам подали їсти і чоловік, який сидів поряд, заговорив. «Я бачу, Ви читаєте книгу? Про що вона?»
Оскільки я читав релігійну книгу, його питання призвело до початку дискусії про духовні матерії і решту польоту ми розмовляли про відмінність між християнством та іншими традиційними релігіями. Наприкінці ми обмінялися візитками. Не було великого відкриття і довгої розмови, але духовні двері в житті чоловіка відчинилися.
Хоча близько години я був зайнятий енергійною дискусією, все одно почувався менш втомленим після польоту, ніж до нього. Коли Бог використовує тебе, це бадьорить. Я вийшов із літака і подумав: «Скільки разів Бог хотів виявити Свою силу через мене, але я відмовлявся йти далі».
Розумієте, Бог є величним і сильним, але ми повинні запросити Його бути сильним у нашому житті. Його сила завжди поряд, але саме від нас залежить, чи ми забезпечимо канал для її передачі.
Дехто з Вас почувається знесиленим і виснаженим. Дехто відчуває, що йому все надзвичайно набридло. Дехто опинився перед жахливо складними завданнями і жорстокими випробуваннями та переживає, що не має потрібного для просування вперед. Я закликаю поводитися так, ніби у Вас є сила, і тоді побачите: Бог справді наділить Вас Своєю силою. Прийміть рішення з цього моменту йти в тому напрямку, в якому просить Бог, і просто вірте, що Він подарує Вам силу на цьому шляху.
Апостол Павло переконує нас: «Щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій!»[1] У мене було дуже мало сили чи мудрости, щоб достукатися до цього чоловіка в літаку, але це не виявилося перешкодою для Божої чудотворної, ніколи не згасаючої сили.
Принадою Божої сили є те, що вона вказує людям прямо на джерело: самого Бога. Коли Петро та Іван зцілили кривого чоловіка і люди зупинялися, витріщаючись на них, апостоли відразу нагадали спостерігачам: побачена велич була свідченням Божої сили, а не їх власної. Петро сказав: «Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позираєте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благочестям?»[2]
Коли люди бачать вияв людської сили, їх це, ймовірно, вражає. Але заклик Євангелія для кожного є набагато глибшим, ніж бути «враженим», – це повинно їх вести до Царства небесного. Люди повинні коритися, боятися і захоплюватися силою, що походить від абсолютно іншого джерела – Божої сили.
Божа сила звільнить від нашої слабкости і допоможе виконувати Його волю. Вона також допоможе нам стати схожими на Христа.
Сила для наслідування Христа
Одного дня вся моя дорога до аеропорту перетворилася на постійне споглядання на годинник і вираховування решти відстані. Я збирався виїхати на тридцять хвилин раніше, але затримався по роботі і зараз ризикував спізнитися на літак.
Відразу після приїзду до аеропорту я буквально біг до каси з квитками, тягнучи за собою валізу з одягом і портфель. Агент із продажу квитків не зважав на мій поспіх і своєю повільністю просто розлютив. «Хтось повинен перевірити пульс цього хлопця, – подумав я. – Можливо, він помер і ніхто не здогадується про це».
Поки агент рухався повільно, як льодовик, я розмірковував: у мене немає двох тисяч років, щоб добратися до пункту призначення. Я постукав правами водія по стійці. Працівник на мій натяк уваги не звернув. Захотілося перехилитися через стійку і сказати: «Прокинься, чоловіче! Я поспішаю!»
Раптом мені спало на думку: «У мене є вибір. Надалі нерозважливо сіпатися чи спробувати потренувати самоконтроль». Отож, я зацікавився, що відбуватиметься в разі прояву віри і терплячого поводження. Якщо я вчиню так, то чи Бог милостиво допоможе мені стати терплячим чоловіком?
Тоді я зупинився і запитав себе: «Як би в цій ситуації діяла терпляча людина?»
Найперше вона би трішечки відступила від стійки. Отже, я відійшов. Далі вона би поклала руки в кишені. Я засунув свої кулаки чим глибше. Зрештою, я подумав: терпляча людина запитала б агента, як у нього справи. Отож, змусив себе промовити: «Як Вам сьогодні день?»
Хлопець підвів очі. Нарешті я відчув тут прояв життя! «У нас було багато роботи. І люди цілий день на мене кричать!»
Коли хлопець розповів про своє розчарування, він став сприйматися більш людяним. Раптом я відчув, що Божа сила перетворює мене на більш терплячого чоловіка. Навіть пульс сповільнився, і, хоча пульс агента з квитків так і не прискорився, я все ж полетів і взяв для себе цінний урок (у сфері, над якою потрібно ще працювати).
То що виявилося ключем до успіху? Я пішов вперед і робив усе, довіряючи Богові і розраховуючи на наділення мене силою впродовж цього шляху. Я зрозумів, що віра є мостом між Божою всемогутністю і відчуттям Його сили в нашому житті.
Зараз мені стає смішно, коли хтось говорить: «Є друг, із яким потрібно помиритися, але мені просто бракує сміливости». Я відповідаю: «Примирення не є легким, але дійте подібно до людини, яка прагне цього. Зателефонуйте людині і побачите, що Бог допоможе Вам знайти необхідні слова».
Інші кажуть мені: «Я не є щедрою людиною». А чому б не почати поводитися, як щедра людина, і побачити, що Бог зробить далі?
Ви егоїст? Коли ці всеохопні думки починають проникати у Ваш розум, скажіть собі: «Зачекай. Як би самовіддана людина діяла зараз? Я збираюся проявити свою віру і побачу, чи Бог допоможе мені поводитися в такий спосіб».
Божа всемогутність означає: Ви можете змінити свої погляди замість занепаду духом у своїй слабкості. Якщо Бог може вибудувати гори, якщо Бог може утримувати сонце в його орбіті, якщо Бог може розділити море і висушити його дно і допомогти пройти ним усьому народові, то Ви ще сумніваєтеся, що Він може змінити ваш характер?
Однак я хочу бути з Вами відвертим. Для зміни процесу мислення зі слабкости на Божу силу необхідно довіряти Богу, проявити твердість волі, яку більшість людей із християнством не асоціюють.
Я відчуваю потребу в Божій силі щодня. Я за своєю природою не є красномовним, але практично кожного тижня повинен стояти перед тисячами людей і намагатися пояснити їм слово Боже. Майже завжди в мене з’являються лякливі думки, такі як: «Цього разу проповідь мені не вдасться. Цього разу Бог не послужиться мною. Це буде великий стрибок у воду ластівкою».
Важко передати словами, скільки енергії, рішучости і молитов потрібно мені, щоб продовжувати жити у вірі та довіряти Божій силі.
І кожного разу, коли моя дружина і діти їдуть у Мічиган відвідати родину, я кожних півтори години думаю про всі можливі нещастя на шосе, і тоді доводиться змушувати себе зосереджуватися на Божій силі та просити про захист.
Як я це роблю? Я роздумую про Господа, Його божественну природу. Я усвідомлюю Його силу, яка в першу чергу наповнює мою душу через вивчення Святого Письма і свідому «зміну каналів» мозку, аж поки не відчую цієї сили вповні. Я оголосив війну своєму незнанню про Бога. Адже сьогоднішні випробування є просто занадто важкими для мене, щоб залишатися в незнанні і розраховувати виключно на власні сили.
Все це так само стосується і Вас. Пізнавайте Бога. Він усе знає. (Він є всезнаючий.) Він завжди поряд, коли Ви потребуєте Його. (Він всюдисущий.) Він керує. (Він всемогутній.) Усі Його «все» змінили моє життя – так само, як мільйони життів впродовж історії людства загалом і, можливо, вашого сусіда чи колеги по роботі зокрема.
Це Бог, Який допоможе Вам. Це Бог, Який дасть сил подолати всі випробування і виконає всі закладені Ним у вашому серці бажання.
Ще кращою новиною є те, що, хоча Бог і керує всім, але це не означає, що Він є байдужим, бездушним стоїком. У наступному розділі Ви дізнаєтеся, що наш всемогутній Господь є емоційним Богом, Який є вразливим щодо дій, почуттів і думок Своїх створінь. Не можу дочекатися, щоб показати Вам, як навіть всемогутній Господь є Богом, із Яким ми можемо порозумітися.
[1] 1Кор. 2:5
[2] Дії 3:12