Слово Боже і розпізнання

«Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї», – сказано в псалмі 119. Постійне відкликання до Слова Божого дає життєву силу, бо лише воно може пролити світло на правду нашого життя. Цю силу розпізнання, притаманну Божому Слову, показано в уривку Послання до євреїв: «Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця. І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт!» (Євр. 4:12-13).

Святе Письмо – це ніби дзеркало, яке дозволяє людині пізнати себе в правді, як добрій, так і поганій: воно викриває наші компроміси з гріхом, нашу невизначеність, нашу поведінку, далеку від євангельських заповідей, але воно також дозволяє виявитися тому, що в нас найкраще, щоб його вивільнити і підтримати. Воно сягає точки розмежування між душею і духом, інакше кажучи, дозволяє розпізнати те, що належить психіці (тобто походить від нашої зраненої людської природи), і те, що лежить у сфері духовности (тобто породжене динамізмом любови). Використовуючи образ дзеркала, святий Яків закликає нас схилитися над Словом Божим, яке він називає «досконалим законом волі», щоб ми були прив’язані до нього і знайшли щастя, читаючи його (Як. 1:25).

Нам важливо регулярно ставати перед Словом Божим. Лише воно здатне по-справжньому розкрити нам очі на правду в нашому житті. Не людина вивчає Біблію, а Біблія навчає людину. Треба, щоб день за днем Святе Письмо, той чи той його уривок навчали і формували нас. Це пов’язане з деяким ризиком, адже Слово Боже іноді може сказати щось таке, що ми не дуже хочемо почути. Та в кінцевому результаті воно відіграє важливу роль для життя, свободи, миру. Чи то воно нас поправляє, чи потішає, воно дає нам життя.

У Святому Письмі не все одразу зрозуміле, деякі уривки здаються нам неясними і навіть можуть нас неприємно вразити. Але якщо ми щиро шукатимемо, то нерідко отримуватимемо просвітлення; той чи інший вірш стане зрозумілим і виразно промовлятиме до нашого серця. Воскреслий Христос дасть нам через Свого Святого Духа, як дав Своїм учням, розум, «щоб вони розуміли Писання» (Лк. 24:45). Це просвітлення може бути тільки поступовим, але воно є справжнім досвідом.

Що сприяє цьому внутрішньому просвітленню, яке робить для нас доступними багатства Слова? Гадаю, що найважливішим є правдиве прагнення навернутися. Якщо ми читатимемо Святе Письмо під час молитви, з такою довірою, якої від нас очікує Бог, і зі щирим бажанням, щоб Його Слово торкнулося нашого серця, показало нам наші гріхи, привело нас до правдивого навернення, якщо ми рішуче налаштовані здійснювати те, що воно нам скаже, тоді Святе Письмо стане для нас зрозумілим. Ось головна таємниця екзегези.

Я не хочу сказати, що інші речі непотрібні. Добре також займатися вивченням Біблії, якщо маємо таку можливість. Екзегетичне навчання може бути дуже цінним. Втім, ніколи не слід забувати, що скарби Святого Письма відкриваються не так мудрим і вченим, як тим, які шукають лиш одного: зростати в любові до Бога і прийняти Євангеліє.

Попередній запис

Молитися до Слова

Наступний запис

Слово Боже як зброя в боротьбі