Тесті-свекри, тещі-свекрухи – жертви корабельної аварії

Традиційна модель родини щораз рідше реалізується в житті. Деякі подружжя зареєстровані в церкві, інші – у РАЦСі, також існують цивільні подружжя, ніде не зареєстровані, а ще і сім’ї, що з’являються внаслідок сепарації чи розлучення інших подружніх пар. Також можна зустріти сім’ї, що складаються з когось із батьків та дитини (яку зачали з допомогою штучних способів), родини, де батьки живуть окремо, кожен по-своєму, родини, де є два тати або дві мами (бо ж, як відомо, гетеросексуальності загрожує вимирання), родини, які купують дітей або такі, де діти народжуються завдяки третім особам; так, існують родини, які винаймають помешкання, і родини, які винаймають матку.

Для багатьох тестів-свекрів, тещ-свекрух така величезна кількість нетипових родин – це найкращий доказ того, що Бог перестав цікавитися світом, а суспільство впало настільки низько, наскільки це було можливо. Зробивши цей сумний висновок, вони почуваються загубленими і постійно запитують: «Чим це все закінчиться?»

Їхня дезорієнтація і почуття відчужености зовсім не вдавані. Вигляд порожнього дому справді викликає в них прикрі відчуття, та ще більшу прикрість викликає усвідомлення того, що їхню модель життя відкинули, знецінили, визнали неслушною.

Однак найбільший біль у них викликає спостерігання за тим, як розпадається подружжя доньки чи сина. І тоді вони страждають через власне безсилля. Часто вони змушені прийняти невістку чи зятя № 2, так ніби не вкладали чимало зусиль до добрих контактів із їхніми попередниками.

У деяких тестів-свекрів, тещ-свекрух, діти яких розлучилися, виникає почуття провини. Вони шукають відповідь на запитання: «Де ми зробили помилку? Невже ми були поганими батьками?» Часом вони у всьому звинувачують себе. Якщо ж шукають у когось підтримки та потіхи, то часто натрапляють на особу, яка утверджує їх у помилковому переконанні: «Так, звичайно, сучасні родини розпадаються, тому що старше покоління не зуміло виховати своїх дітей». І депресія гарантована.

Існують тесті-свекри, тещі-свекрухи, які реагують на таку ситуацію досить несподівано. Вони втікають, ховаються, залишаючи невісток, зятів і внуків з їхніми проблемами. Вони не можуть змиритися з розлученням дітей, не приймають цього до відома. Також не визнають нового приятеля доньки чи нової знайомої сина. Вони ніби відокремлюються від цілого світу, замикаються у своєму болеві й сорому, і терзають себе запитаннями: «Що люди скажуть?»

Деякі тещі-свекрухи відчувають необхідність знайти цапа-відбувайла. «Провина мого сина полягає лише в тому, що він дав дружині надто багато свободи. А та розпусниця скористалася його наївністю. Я від самого початку знав (знала), що з цього не буде нічого доброго. Треба було сидіти вдома і пильнувати дітей, а не працювати». Такі тещі-свекрухи розчаровані і принижені, вони почуваються відчуженими. Світ, в якому відбуваються розлучення, не є їхнім світом, і тому вони не знають, що робити. Їм видається, що суспільство, до якого вони звикли, визначило їм покарання за довгі роки старань, зусиль та трудів.

Багато хто з них відходить у тінь, замикається в собі. А потім цілісінькими днями з жалем думає про сумний фінал своїх мрій, надій та місій, які прагнув здійснити.

Попередній запис

Різноманітні критерії

Наступний запис

Тесті-свекри, тещі-свекрухи в легкій версії