3) Проблема, з якою я стикався не один раз: чи можна вигнати біса з людини без її відома. На підставі мого досвіду та досвіду знайомих мені екзорцистів це можливо, головне, щоб це не відбувалося всупереч її волі (вираженій чи невираженій). Звісно ж, неможливо проводити обряду екзорцизму з людьми, які відмовляються від цього. Не раз до мене приходили особи, які відверто казали мені: «Отче, я прийшов до вас, щоб заспокоїти мою рідню, але особисто я в ці речі не вірю і не хочу, щоб Ви здійснювали наді мною якийсь обряд». Очевидно, що потрібно поважати волю зацікавленої особи, обмежившись тим, щоб сказати їй те, що вважаєте доцільним у цьому випадку. Натомість екзорцизм можна проводити навіть у випадку одержимих, які не є християнами, якщо вони самі звернулися по допомогу.
4) Моєю думкою часто цікавилися з приводу інших проблематичних питань: цілителі, написи під час спіритичних сеансів, записані позаземні звуки, паранормальні явища… Ця сфера лише побічно стосується екзорцистів, адже тут повна свобода спекуляції та шахрайства; але все це потребує ретельного дослідження, щоб відокремити те, що є добрим, від того, що не є таким; те, що зумовлено природними чинниками, від того, що залучає магію або і є магією, що передбачає втручання злих сил.
Наведу приклад. Існують різноманітні цілителі, які використовують паранормальні можливості (тобто природні), діяльність яких допомагає при фізичних захворюваннях, але ніколи не звільняє від злих духів, а є такі цілителі, які займаються або шарлатанством, або ж справжньою чорною магією.
Щодо спонтанних написів чи запису позаземних звуків обмежуся лише зауваженням, що це явно не шляхи Господні: це можуть бути паранормальні явища або диявольські витівки, залежно від обставин. А паранормальні явища, які сьогодні прийнято називати парапсихологічними, потребують особливої обережности щодо їхньої інтерпретації. Тепер стає модним виправдовувати паранормальністю все, чого ми не знаємо або в що не віримо, навіть диявольські явища. Таким чином «паранормальне явище» стає своєрідною парасолею, під якою ховається наше невігластво.
5) У цьому розділі я вже говорив про цілителів та парапсихологів для того, щоб вийти на іншу, набагато складнішу проблему. Особливою перешкодою при звільненні від злого духа є відсутність любови до Церкви. Часто трапляється, що до екзорциста приходять люди, які навіть не підозрюють, що звертаються до священика, який діє в ім’я Церкви. Часто екзорциста вважають таким собі цілителем, що має особливі здібності, які не мають нічого спільного з вірою. Це дуже важливе питання, яке тісно пов’язане з сучасною релігійною кризою.
В отця Кандідо під час одного інтерв’ю спитали: «Ви не почуваєтеся самотнім? Що Ви відчуваєте, коли здійснюєте обряд екзорцизму?». І він відповів з усією своєю безпосередністю: «Це те саме відчуття, що й під час Літургії, хоча це й різні речі. Внутрішній настрій такий самий: я здійснюю служіння, яке пов’язане не з моєю особою, а із заповіддю Ісуса Христа «виганяйте бісів». Це справа Церкви, яка є воюючою Церквою».
Звідси випливає обов’язок для нас, екзорцистів: говорити про Церкву, допомогти людям полюбити Церкву і пояснити їм, що той, хто звертається до нас, не шукає бозна-якого чарівника, а приходить до Божого служителя, який отримав від Церкви призначення звершувати особливий вид служіння. Рисою, якої особливо бракує тим, хто звертається до екзорцистів, є любов до Церкви, довіра Церкві, попри якісь там персоналізми. Саме тому деколи неможливо отримати жодного результату, а люди починають ходити від одного екзорциста до іншого, звинувачуючи їх хто в чому (цей – нездара, той – нічого не розуміє…), не усвідомлюючи, що без віри в Церкву та усвідомлення того, що вони звертаються до священика, який діє в ім’я Церкви, їм краще просто сидіти вдома.
6) Хотів би дещо додати і про знаки звільнення від злого духа. Я вже говорив про те, що час належить Богові, а ми, екзорцисти, не можемо передбачити, скільки часу знадобиться на повне оздоровлення особи від злого впливу чи диявольської одержимости. Але є певні знаки, які допомагають зрозуміти ситуацію. Наприклад, буває, що з кожним сеансом екзорцизму жертва демона почувається дедалі краще, а її недуги поступово зникають. Буває і навпаки, коли особа стає дедалі лютішою, а її хвороба ускладнюється: це зло, яке приховувалося всередині, починає об’являтися. Згодом починається регресивна фаза, покращення, а недуги поступово відступають. Це знак того, що ми наближаємося до звільнення особи.
Деякі знаки випливають зі слів самого демона. Наприклад: «Ти вбиваєш мене! Я гину! Ти переміг мене!..». Бувають випадки, коли демон, почуваючись дедалі слабшим та не будучи в змозі чинити опору, благає про допомогу: він кличе інших демонів, які приходять йому на допомогу. В інших випадках на запитання екзорциста: «Коли ти підеш геть?» замість початкового: «Ніколи», демон починає відповідати: «Скоро». Або ж називає точну дату. Деколи ця дата фальшива, але бувають випадки, коли, з Божої волі, вона виявляється точною. У будь-якому разі очевидно, що коли демон втрачає силу та зарозумілість, то звільнення вже не за горами, навіть якщо може йтися і про декілька місяців.
Досить часто в момент звільнення від злого духу особа починає плакати навзрив (і цього разу це сльози радости) або ж падає знесиленою. Досить часто особа з подивом усвідомлює, що повністю оздоровлена, здається, що вона просто не може в це повірити. Найголовніше, щоб такі люди більше ніколи в житті не втрачали цього ритму молитви, єдности з Богом, сакраментального життя, відкритости на прощення, того всього, що їх підтримувало і допомагало їм під час боротьби зі злом.
7) Наприкінці цього розділу хотів би наголосити на одній своїй впевненості, яка з часом дедалі міцнішає, але потребує підтвердження, особливо через досвід екзорцистів. У мене складається враження, що існує певна проміжна стадія недугів. Я не раз зустрічав осіб, які мали численні хвороби, але ці хвороби не отримували ні діагностичного підтвердження з боку лікарів, ані давали жодної реакції щодо присутности злих духів. Але все це минало завдяки молитвам про звільнення, прощенню та відреченню від всякого зв’язку зі злом. Часто ці хвороби супроводжують особу з дитинства, тобто йдеться про певне родинне коріння. Деколи ці недуги зумовлені певними зустрічами, помилками чи неусвідомленою злопам’ятністю. Дуже важливо зрозуміти причину. Як би там не було, молитви про звільнення та оздоровчі молитви дуже ефективні в таких випадках; корисними є прощі та ті молитовні курси, що тривають декілька днів. Сподіваюся, що в майбутньому з’являться нові, не менш дієві засоби оздоровлення.
У чому полягає це моє враження? Існують недуги, які ще не «дозріли». Якщо їх вчасно діягностувати, то можна відносно легко їх оздоровити. З часом вони стають складнішими, а коли набувають повної сили, то справа зцілення перетворюється на дуже довге й виснажливе заняття. Деколи буває, що ці недуги зупиняються на певній фазі розвитку, що унеможливлює розуміння причини та процес оздоровлення, оскільки симптоми не піддаються ані медикам, ані екзорцистам.