Дії 28:16-31
Прибувши до Риму, Павла поселили в окремому домі, де його стеріг воїн. Доки благовісник чекав на суд у кесаря, він вирішив зустрітися з місцевими юдеями, щоб пояснити їм та засвідчити свою невинуватість.
Коли в домі Павла зібралися найбільш знатні з юдеїв, Божий слуга промовив до них: «Мужі-браття! Не вчинив я нічого проти люду чи звичаїв отцівських, та проте мене видано з Єрусалиму ув’язненого в руки римлян. Вони мене вислухали та й хотіли пустити, бо ж провини смертельної ні однієї в мені не було. Та юдеї противилися, тому змушений був я відкликатися на суд кесарів, але не для того, щоб народ свій у чомусь оскаржити. Тож із цієї причини покликав я вас, щоб побачити й порозмовляти, бо то за надію Ізраїлеву я обкутий цими кайданами…»
Вислухавши такі слова, юдеї сказали: «Ми не отримували про тебе жодних листів із Єрусалиму, тому сам виклади нам суть твоєї справи. Ми вже чули про секту християн, яка з’явилася в Ізраїлі».
Павло охоче згодився розповісти про християнське вчення. Тоді юдеї призначили день, коли вранці до будинку Павла посходилися всі, хто бажав почути його думку і погляди. І Павло почав благовістити їм про Царство Боже, переконуючи їх, що Ісус є Христос, і посилався в цьому на Мойсея та Пророків.
Між юдеями зчинилася велика суперечка, бо вони не приймали того, що говорив їм Павло. Тоді він процитував їм про них самих пророка Ісаю: «Піди до народу цього та й скажи: Ви вухом почуєте, та розуміти не будете, дивитися будете оком, але не побачите! Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують на вуха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не побачити очима, і не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!» А потім додав: «Оскільки ви не захотіли прийняти Боже спасіння, то спасіння прийшло до поган, а вони його прийняли!»
Почувши про спасіння для поган, юдеї повиходили з дому Павла і, обурюючись, розійшлися по своїх домівках, бо на дворі вже настав вечір.
А Павло два роки прожив у домі, в якому його оселили під наглядом воїна. Він не міг сам виходити на вулиці й проповідувати, але приймав і навчав Божому Слову всіх, хто до нього приходив.
На цьому розповідь по Павла обривається. Історія говорить, що одного дня Павлові відрубали голову. До самої смерті цей вірний служитель звіщав Боже Слово і проповідував про Ісуса Христа. Він загинув за Ім’я Ісуса, тому на небесах його напевно чекає велика нагорода від Господа!
Павло був надзвичайно важливою людиною в Божому провидінні, оскільки за свого життя через проповідь навернув до Христа тисячі й тисячі людей. Також він написав багато послань до церков, які увійшли до Нового Завіту. З них і ми досі черпаємо істини та настанови для нашого побожного життя й віри в Ісуса Христа.
Дух Святий через Павла написав 13 послань: до Римлян, до Галатів, до Ефесян, до Филип’ян, до Колоссян, до Тита, до Филимона; а також по два послання до Солунян, до Тимофія і до Коринтян.
ЗАПИТАННЯ:
- Чому Павло захотів зустрітися з юдеями?
- Про що говорив Павло в окремо призначений день?
- Що обурило юдеїв у словах Павла?
- Який слід про себе залишив нам Павло в Новому Завіті?