Матвія 14:34-36; Івана 6:22-71
Вранці Ісус з учнями пристали до берега. Люди, що напередодні наситилися хлібом та рибою, наступного ранку знов повернулися на те місце, але не знайшовши Ісуса, поспішили до Капернауму, куди й приплив Христос з учнями.
Оскільки очевидці бачили, що лише учні заходили до човна, а Ісус лишався на тому березі, то першим питанням до Христа було: «Коли і як Ти прибув сюди, Вчителю?» Спаситель не відповів на їхнє питання, бо Він бачив їхні серця і мотиви, чому вони Його шукали. Тому Він сказав до цих людей: «Ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що ви їли хліб і наситилися».
Це була правда. Люди з радістю не працювали б, якби щодня Господь насичував їх досхочу. Вони шукали Ісуса не для того, щоб отримати спасіння для своєї душі, а для того, щоб задовольнити свої тілесні потреби. На жаль, і сьогодні є такі люди, які приходять у церкву і моляться Богу тільки з наміром отримати від Нього гарний будинок, чудовий автомобіль, щастя і здоров’я.
Ісус продовжив говорити народу, який ще більшою юрбою зібрався звідусіль до Нього: «Дбайте не про той хліб, який ви їсте щодня, бо він земний і псується. А шукайте Небесної поживи для вашої душі, яка забезпечить вам життя вічне. Я можу дати вам це, бо Мене для цього послав Бог-Отець».
Дивно, але після всіх чудес і зцілень люди досі не вірили Христу, тому сказали: «А звідки нам знати, що Ти від Бога. Зроби якесь чудо. Ми знаємо про те, що у пустелі наші пращури їли манну з небес, яку їм дав Бог. А Ти що зробиш, щоб ми Тобі повірили?» На це Ісус терпляче відповів, бо Він хотів, щоб ці Його слухачі повірили в Нього і спаслися: «Хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові. Я є хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме».
Ісус говорив про духовні речі, але багато людей так і залишилися у своїх земних бажаннях мати хліб, від якого ніколи не хотітиметься їсти знову. Такі сказали Христу: «Дай нам такого хліба, щоб він завжди був у нас і нам не вирощувати зерно і не заробляти гроші, щоб купувати щодня той хліб».
А фарисеї, які почули, що Ісус сказав, що Він зійшов із неба, почали нарікати: «Хіба Він не Ісус, Син теслі Йосипа та Марії? Як же Він каже, що зійшов із неба?»
Ісус знав, що фарисеї між собою говорили про Нього, і відповів їм: «Я знаю, на що ви обурюєтеся. Але Я справді хліб життя! Хліб, який Я дам, це тіло Моє, яке Я віддам за людей. Кажу ж вам: хто не їстиме Мого тіла і не питиме Моєї крові, той не спасеться і не пробуватиме вічно у Царстві Небесному!»
Дітки, ви зрозуміли, що Ісус говорив про духовні речі, а не про буквальне вживання Його тіла і Його крові? А фарисеї та книжники не зрозуміли, про що Ісус їм говорив. Вони були збентежені: «Що Він таке каже? Як ми можемо їсти Його плоть і пити Його кров. Це неможливо!»
Деякі з послідовників Ісуса, які, крім дванадцяти, також вважали себе учнями Христа, також не зрозуміли духовних істин і після цього перестали ходити зі Спасителем. Чи засмутився через це Ісус? Ні, адже Він наперед знав, що деякі з тих учнів не вірили в Нього як у Божого Сина, а лише слухали Його мудрих слів і шукали чудес і вражень.
Але вірні Божі апостоли залишилися з Господом, бо в їхніх серцях була віра з Нього як у Месію. Тоді вони також не все розуміли, але любили Ісуса всім серцем і вірили кожному сказаному Ним слову.
ЗАПИТАННЯ:
- Чому люди шукали Ісуса?
- Як ви розумієте слова Христа «Я хліб життя»?
- Про що подумали фарисеї, коли Ісус сказав, що треба їсти Його тіло і пити Його кров, щоб спастися?
- Чому деякі з учнів залишили Христа?