ЦАР АГРІППА В ГОСТЯХ У ФЕЛІКСА

Дії 25:13 – 26:32

Ув’язнений Павло чекав на слушну нагоду, щоб його переправили до Риму. Тим часом до Феста прибув цар Агріппа зі своєю сестрою Веренікою. Будучи юдеєм, Агріппа мав більше знань щодо релігії та юдейських законів, аніж римлянин Фест. Якось управитель Кесарії сказав царю: «Тут є один чоловік на ім’я Павло, якого ще Фелікс ув’язнив. Юдеї ненавидять його, а я не знаходжу у ньому ніякої провини, гідної смерті або ув’язнення. Обвинувачі ведуть суперечку про якогось Ісуса. Вони кажуть, що Він помер, а Павло запевняє, що третього дня воскрес. Я запитав, чи не бажає він іти до Єрусалиму і там стати на суд з юдеями за їхніми законами, але він почав вимагати суду кесаря. Я наказав тримати його у в’язниці доти, поки трапиться нагода відправити його до Риму». На це Агріппа сказав Фесту: «Я маю бажання послухати цього чоловіка».

Наступного дня Агріппа та Вереніка прибули до судової палати, зодягнувшись у розкішний одяг. Там вже знаходився управитель Фест і його тисячники, а також видатні громадяни Кесарії.

За наказом Феста Павла привели до зали. Оскільки цього разу звинувачення не було, то Агріппа дозволив Павлу сказати промову на своє виправдання.

Яка чудова нагода засвідчити про Ісуса Христа всім присутнім! Павло почав так: «О царю Агріппо! Уважаю себе за щасливого, що сьогодні я перед тобою боронитися маю з усього, у чім мене винуватять юдеї, особливо ж тому, що ти знаєш усі юдейські звичаї та суперечки. Тому я прошу мене вислухати терпляче».

І почавши з днів свого дитинства, Павло докладно засвідчив про своє життя, про ревність у гонінні християн, про те, як Ісус з’явився йому дорогою в Дамаск, про доручене й виконане служіння благовістя серед поган. Від свідчення Павло перейшов до викладення Євангелія про життя, смерть та воскресіння Ісуса Христа.

Почувши про воскресіння мертвих, Фест голосно вигукнув: «Божеволієш, Павле! Велика вченість доведе тебе до безумства!» «Ні, високоповажний Фесте, – сказав Павло, – я не безумствую, але кажу слова істини та здорового глузду, бо знає про це цар, перед яким я стою та й сміливо промовляю».

Господь дав таку сміливість Павлові, що він звернувся до царя Агріппи: «Чи віруєш, царю Агріппо, пророкам? Знаю, що віриш». Тоді здивований, але усміхнений Агріппа відповів: «Ти ледь не переконуєш мене стати християнином».

Але для Павла справа спасіння душі людини не була жартом. Він із любов’ю, але серйозно відповів: «Я благав би Бога, щоб не лише я, але всі мої слухачі зробилися такими, як я, лише без кайданів».

Після цих слів Агріппа, Фест та Вереніка відійшли вбік й радилися між собою: «Ця людина не вчинила нічого, достойного смерті чи ув’язнення». Тоді цар сказав Фесту: «Коли б він не вимагав суду кесаря, то можна було б звільнити його».

ЗАПИТАННЯ:

  1. Чому Фест розповів Агріппі про Павла?
  2. Про що говорив Павло, стоячи перед царем?
  3. Як відреагував Агріппа на слова Павла?
  4. Чи знайшли провину, за яку Павла слід було ув’язнити?
Попередній запис

ОШУКАНІ СПОДІВАННЯ ЮДЕЇВ

Наступний запис

ШЛЯХ ДО РИМУ